Жизнь

Нива життєва широка
Пішки її не пройти
Спочатку вона чорноока
Та білою стане вкінці

Спочатку у мами в утробі
Проложить простори свої
Хоч темно й волого навкруги
Та гірко буде впереді

Всі труднощі прийдуть тоді лиш
Як матір покине свою
І з першого дня занурившись
В земну непросту боротьбу

І кожного дня на малятко
Чатує постійно біда
Та вистоїть те лиш ,,горнятко"
Що витерпить все до кінця

В життєвім вогні закалившись
На ніженьки стане її
А мама лиш буде молитись
Щоб крила Господь дав свої

Щоб в трудні години й незгоди
Злітати могло те дитя
До цілі дібратись невдовзі
Така бо є сутність життя

Проходять роки-наші птахи
І білою нива стає
І скроні твої не впізнати
Господній бо знак на них є

Веселка на скронях ,,маляти"
Відбилась в основі своїй
І треба лишень здогадатись
Що сім кольорів є у ній

Сім кольорів Божого Раю
Уже на твоїй голові
І чорного в нім вже немає
Бо скінчиться все це тобі

Господь своїм поглядом гляне
І біле розкриється вмить
Веселка дорогою стане
Й злетить Боже чадо в блакить

Та є ще й хвилини щасливі
У наших земних цих місцях
В часи, коли вогник любові
Займається в наших серцях

Господь всім дарує в ці днини
Блаженне і світле чуття
І учить усіх в ці хвилини
Що є й неземне ще буття

А ще нас Господь научає
Усе, що Він дав - зберегти
Бо подих любові вселяє
Усіх до одної мети

Він душі людей окриляє
І спрагу дає на землі
Дібратись туди, де лиш Рай є
Й скінчити недолі свої

Ну а сьогодні - молитись
Й прощати усім на землі
Й від Бога усе може злитись
Що мама постійно молила тобі...