Сонет 66. В. Шекспiр
Де честь жебракувати народилась,
Де нечисть розрядилась в оксамит,
І де від Бога люди відхрестились,
Де почесті не тим, хто заслужив дають,
І де талант принижують брехливо,
Де честь , мов на базарі продають,
Де силу в неміч перетворюють дбайливо,
І де свободі туго язика зв’язали,
Де бездарі керують нашим розумінням,
Де чисту правду простодушністю прозвали.
Добро у зла на побігеньках, мов раб у його володіннях.
Втомився вже від фальші я,можливо чистий світ побачу.
Але боюсь: любов моя такої смерті не пробаче.
Свидетельство о публикации №112122108205