Від слів твоїх я розгубилась,
Бо думала, що загубилась
В житті минулому твоєму
І стало на душі приємно,
Що ти мене ще пам*ятаєш.
Я так страждала, ти не знаєш,
Що мріяла про тебе днями
І я своїми почуттями
В думках ділилася з тобою,
Благала безперервно долю,
Щоб знову, все ж, тебе зустріти,
З тобою в мрії полетіти,
Пірнуть у щастя одночасно.
Так неповторно…І прекрасно.
Вид слив твоих..
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №112122103543
Свидетельство о публикации №112122103543
Рецензии
Верочка, как гарно "що ти мене ще пам*ятаєш, я так страждала, ти не знаєш, i я своїми почуттями в думках ділилася з тобою..."
Слухаю, вернее, читаю, и звучит в ушах рiдня и гарна мова.
Щиро дякую, так неповторно i прекрасно.
Щастя тебе, Вера!
Гульжиган Гайнуллина 21.12.2012 22:26 • Заявить о нарушении
Слухаю, вернее, читаю, и звучит в ушах рiдня и гарна мова.
Щиро дякую, так неповторно i прекрасно.
Щастя тебе, Вера!
Гульжиган Гайнуллина 21.12.2012 22:26 • Заявить о нарушении
Гуля! Вы мене приємно здивували знанням української мови.З подякою Віра.
Вера Кириченко 22.12.2012 09:23 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 22.12.2012 09:23 Заявить о нарушении
Верочка, просто она очень певуча, а в Казахстане было много соседей украинцев, а у мамы подруга тоже была украинка, вместе пелись песни, я их любила слушать. Так что для здивування ничего особенного нет, жаль что без общения знання української мови убывают...
З повагой, Гульжиган.
Гульжиган Гайнуллина 23.12.2012 19:14 Заявить о нарушении
З повагой, Гульжиган.
Гульжиган Гайнуллина 23.12.2012 19:14 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.