Рiздвяний спогад

Михаил Исаевич
А  витинанок  білих
на  вікні
зима  вже  не  майструє. 
Пластик  в  рамі
трикамерний. 

Та  мріється  мені
про  візерунки  холоду. 

Ті  самі...

В  них,  подихом 
пробивши  часу  мур,
у  дзеркало  дитинства
очі  мружив.
Довершеності   
ліній  і  фактур
в  морозу  зичив  – 
вдало  чи  не  дуже...

Вподобав  струни 
срібного  литва,
розлогість  замороженого  саду.
У  місячному    світлі 
ожива 
іскристі  ці  шедеври
і  принади.

Різдвяний  спогад 
свічкою  тече
по  пальцях. 
Мамин  голос  гріє  душу.

Ти  схаменися,  хлопче!.. 
Не  втечеш 
від  того,  що  і  так   
прожити  мусиш.

Ось  чарівна 
закінчилася  ніч.
Розтанули 
дитинства  витинанки...

Я  так  і  не  збагну, 
у  чому  річ? 

Чому  в  волоссі  срібло  в  мене??

Мамко!..


© Copyright: Михаил Исаевич, 2012
Свидетельство о публикации №112122103465
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Михаил Исаевич
Рецензии
Написать рецензию
http://www.stihi.ru/2012/12/23/536

спасибо..

Татьяна Квашенко   23.12.2012 01:09   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Михаил Исаевич