Пам'ятаю, як на зустріч із тобою
Я не йшов землею, я летів.
Скільки було щастя, скільки болю,
Я втрачав реальність всіх подій.
Час минув, і покохав я іншу,
Та до неї йду я - не лечу.
З нею почуваюся вільніше,
Та віршів своїх їй не пишу.
Пам'ять... Спогади... Куди це все подіти,
Щоб не пам'ятати сліз гірких?
А мені так хочеться летіти
Покликом німим очей твоїх.
Спогади
© Copyright: Виктория Спахова, 2012
Свидетельство о публикации №112122009935
Свидетельство о публикации №112122009935
Рецензии