Берізка мене, щедро, соком напувала,
Солодким, у весняному лісу.
Матуся - ненька, смачним, хлібом годувала,
Та й як забуть, мені, вкраїнськую красу?
Мені б до дубу, до кленочка притулитись.
Криничної напитися води.
Поплакатись в берізках, пожуритись.
До Батьківщиноньки скоріш! Мені б туди!
Де солов'ї співають спозарання.
Де півні голосно кричать " ку - ка - рі -ку . "
Куди вертаюсь і надіюсь, не в останнє.
Мені б поглянути на Уборть, на ріку!
Із друзями зустрітися б, скоріше,
Відчути, знову, смак батьківської землі!
Дитинство спам'янути, юність лише.
Мені б туди, хоча б на мить! Мені б туди...
Менi б туди
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112121901415
Свидетельство о публикации №112121901415
Рецензии
