Suum suigue

Хіба дивно – на зустріч чекати,
У долонях плекати – надію?
Ігноруючи вік циферблату,
Я – до тебе, моя аритміє,
Лину рухами
                – так тільки вмію.

Пані Фатум, до ліній тактильних
Не вдавалася жодного разу –
І вуста з логарифмів чорнильних
Я ховала.
                Твої перифрази
Їх знаходили в сутінках джазу.

Його ноти – це снів intermezzo,
Яке діє, мов мить летаргії:
Зупиняти годинника серце,
Це, напевне,
                – єдина надія
Припинити в очах сніговії.

Хіба дивно це?..
                Ти – надихаєш,
Викликаючи осуд нестерпний.
Пані Фатум...
                Ти – злодійко –
                Знаєш?
Адже робиш із нього Евтерпу,
А з мене – неживу та вертепну.
2012 год.


Прошу Вас после прочтения стихотворений оставить небольшую рецензию. Критика для меня очень важна. Она будет моим стимулом к совершенствованию. Пара предложений и один клик мышкой - что может быть проще?! А эта незначительная мелочь весьма порадует меня, будьте уверены.