Виживання

Сніг упав – збіліло поле,
Кригою  накривсь ставок.
В чорноті глибокій неба
Жмені всипаних зірок.

Злодій-вовк з хвостом тримтячім
Жалко виє на весь ліс.
Проковтнув голодну слину,
Облизнув холодний ніс.

Руда лиска, довгоноса
В нору пташку потягла.
З”їла з тельбухами серце,
Кров злизала – спать лягла.

Сіра миша в сірім полі
В нірку зернятко тягне.
Над норою вітер свище,
Колить, ріже ще й гуде.

Лось копитом б”є у землю.
Мох, то їжа рогачу.
Рообить дірку у болоті –
П”є холодну до схочу.

Полювання лева – зграя
Заганяє оленя.
А на завтра хижі звірі
Уже порають коня.

Виживає – хто хитріший.
Хитрий й сильного з”їда.
У кого немає клепки,
І не знайде то – біда.
*****


Рецензии