Несамовита самота... Марго Метелецкая
Тропу торящий к сердцу вечер,
И возразить ему мне нечем,
И горек истины глоток…
Миниатюрный мой кулак --
Смешная горечи угроза.
Зима… И снова проза, проза
И эхо тикает в углах…
О, фантазёрка, нарисуй
Воздушных замков башни, шпили…
И крошку счастья изобилий
Сорви, как вешнюю росу…
Не наяву, в стихотворенье
Узнай счастливое мгновенье…
*
Несамовита самота
Торує стежку біля серця -
Дарма допитуватись сенсу,
Коли під вечір огорта...
І мій малесенький п'ястук
Для неї зовсім не загроза...
Зима...Узнов - пекельна проза
Під дзигариний перестук...
О, мрійнице, малюй, малюй
Шпилі повітряного замку,
Будуй надії на уламках
І щастя крихітку вполюй
Хоча б в зимовому вірші
В засніжених лісах душі...
http://www.stihi.ru/2012/12/17/9010
Свидетельство о публикации №112121809412
Редко бываешь...
Счастья, вдохновения, исполнения фантазий, изобилья и всего доброго!
Обнимаю,
Гал Аник 01.01.2013 21:00 Заявить о нарушении
Беру в охапку все твои красивые пожелания, прячу в надёжное местечко, буду откусывать по кусочку... )))
Пасиб, обнимаю! )
Злата Устова 02.01.2013 16:14 Заявить о нарушении