Каяття
Захолоджує тіло і душу,
Повертає той болісний щем,
Що давно вже забути я мушу.
Серце крає моє каяття,
Ту вину я не зможу забути,
I не буде часу вороття,
І не зможу я спокій здобути.
Шибку вікон промили дощі,
Вона знову веселкою грає.
Чим же змити той бруд із душі,
Що мене на шматки роздирає.
Каюсь майже я кожного дня,
Та полегшення в цьому не бачу,
Мабуть в тому є кара моя,
Що сама я собі не пробачу.
Свидетельство о публикации №112121805014
Хорошее стихо просится на перевод.
С любовью
Татьяна Турбина 18.12.2012 23:33 Заявить о нарушении
Татьяна Турбина 19.12.2012 01:30 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 19.12.2012 10:03 Заявить о нарушении
Целую
Татьяна Турбина 19.12.2012 11:18 Заявить о нарушении
Татьяна Турбина 19.12.2012 11:18 Заявить о нарушении
аяття я об этом писала, а ты не поправила жаль...
С любовью.
Татьяна Турбина 01.01.2013 22:36 Заявить о нарушении