Стихи о

Стихи о любви, ФутХитФанКом
                Таня1

            Освидчення в любви

  Люблю тебе я так, як гарну звистку

Смачненьку страву - дивчына худа

Не як свекруха молоду невистку

В своий ,,любови" йидом пойида

Як любыть "Боря" молоду телычку

Як любыть кыцю котык без вагань

Як двадцятидволитню  молодычку

Шестыдесятылитний дидуган

Ще й так люблю, як украинець - сало

Яке ж воно, добродии, смачне!

Й так, як палий - запальнычку-кресало

Й так, як пьяныця полюбля спиртне

Як любыть тато - маму, мама - тата

Й так, як обох их любыть дытынча...


Як птыци в неби можуть не литаты!?


Як футболисту  жыты без мьяча!?

Так само я не можу без любови

Яка даеться раз й на все жыття

Щоб почуття свои розкрыты в слови

З якого почынаеться жыття

Люблю тебе я и в цьому не каюсь

И звидкы тилькы почуття взялысь!?

В думках на иншых не видволикаюсь

Та чы взаемности диждусь колысь?..

Я хочу, щоб любов (чы не остання?)

Та й не згорила в жертовним вогни...

А хочу, щоб мени сказала Таня:

"Так! Так, мий любый! Так!.." Нияк не "Ни!"


Можлыво, я слова оти  й почую

Та покы що ще тришкы потерплю...


Хай не в словах - хай поглядом видчую-

,,Коханый мий.! Я так тебе люблю!..

Люблю тебе я так, як гарну звистку

Смачненьку страву - дивчына худа

Не як свекруха - молоду невистку

В своий "любови" идом поида...

Як любыть  "Боря" молоду телычку

Як любыть кыцю котык без вагань

Як двадцятыдволитню молодычку


Шестыдесятылитний дидуган

Ще й так люблю, як украинець - сало...

Яке ж воно, добродии, смачне!..

Й так, як палий - запальнычку-кресало

Й так, як пьяныця полюбля спыртне

Як любыть тато - маму, мама - тата

И як обох их любыть дытынча...


Як птыци в неби можуть не литаты?!

Як футболисту жыты без мьяча!?

Так само я не можу без любови

Яка даеться раз й на все жыття


Щоб почуття свои розкрыты в слови

З якого почынаеться жыття

Я хочу, щоб любов (чы не остання?)

Та й не згорила в жертовним вогни

Й прыйшов до мене ты для прывитання

В коханни щоб освидчытысь мени

Можлыво., я слова оти й почую

Та поки що ще тришкы потерплю...

Хай не в словах - хай поглядом видчую-

"Кохана! Як же я тебе люблю!

Люблю тебе я и в цьому не каюсь

И звидкы тилькы почуття взялысь?..

В думках на иншых не видволикаюсь

Та чы взаемности диждусь колысь?.."

         (Продовження дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня2

                Любов-як сонце!

  Жаль, ты мене вид себе видштовхнула...

Та ты цього хоч як не называй

Мене ты цым на вирши надыхнула

Тож цым виршам рекламу здобувай

В блызькому коли й ридным похвалыся:

,,Ось, напысав...В словах чы правда вся?..

И цей мени на голову звалывся!..

Мени не выстачало дидуся...

Ще й  строк прызначыв - лыш до Рожества
А потим - пизно...Що за голова?..

Не тры, як у Горыныча - одна...

Розумна дуже чы така дурна?

Чы та розумна голова, чы ни

В який думкы про секс лыше одни?..

Чы розум е в ний, чы його нема

Як думка ця лыш весь обьем займа?..

Я бачу вже, що дивка ты юувала

Вже прывчена до гарного вына

Вже нототениею смакувала

У ресторани...Й, мабуть, не одна?..

Я б запросыв тебе до ресторану

Щоб нототениею прыгостыть

Та ты мени видкрыла в серци рану

До себе ж не бажаеш допустыть

Проныкла глыбоко стрила Амура

Того, що десь литае там- вгори

Та щось мовчыть душа моя похмура...

Чы ий ище поможуть ликари?..

Чы ты одна допомогты ий взмози-

Одний тоби це тильку до снагы?..

Дыша моя - мов квитка на морози

Й навколо неи - лыш одни снигы

Вже скрони мои паморозь укрыла...

Вже и посмишка зийшла з мого лыця....

Та поглядом своим ты пидкорыла

Думкы поета и думкы спивця

 В тоби одний у мене е потреба-

До цыгарок не тягне, до вына...


Лыш ты одна - й никого бильш не треба

Такых, як ты нема бильш, ты - одна

Бо ты така одна лыше нивроку

До тебе лыш прыкутый погляд мий

Без мрий про тебе не ступлю и кроку

Як зможеш- так и ты зробыть зумий

Та бачу я, що пташечка ты рання

И хоч я в цых пытаннях не знавець

Я так старався, та мои старання

Пишлы, як кажуть люды, "нанивець"

Е вогныща - одне чымдуж палае

Друге - не грие, так соби - дымыть...

Моя ж любов до тебе не мала е

Вона и грие, й свитыть кожну мыть!

Вона - мов сонце в неби майорие

Освитлюючы сферу навкругы

Любов моя теплом всих радо грие

И вдячни ий и друзи, й ворогы...

В тоби ж любов до мене тилькы тлие...

Вид цього и душа моя болыть...

Чы, може, хтось мене такы жалие

Щоб в тим вогни мене не спопелыть?..

Я ж бачу - ты на Ангела не схожа

Бо Ангелы не ходять миж людьми...

Та знаю я - на все е воля Божа

Адже длй Нього - лыш знаряддя мы...

Захоче Вин - и в неби будуть хмары...

Захоче Вин - и сонце засия!

Захоче Вин - и нам не буде пары

Й мы будемо окремо - ты и я...

Моря змилиють, пересохнуть рикы

И Океаны вуйдуть з берегив

Незрячи люды зциляться, каликы...

Лыбови Бог - Вин першый миж Богив

           (Продовження  дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня3

     Бог есть лыбовь

  В монахы та в монашкы люды Божи

З чыих очей Бог познимав полуду

Идуть за монастырськи огорожи

Щоб там сховатысь вид мырського блуду

Там, молячысь за гришных дум спасиння,

Земни браты та сестры во Хрысти

В Хрыстове вируючы воскресиння

Проводять час в молытвах та в пости

Бог надилыв знанням людыну вчену

Й вона в науках кажуть, що "гребе"...

Нам наказав любыты наречену

И блыжнього, як самого себе

Та бильшисть з нас земни хвылюють справы

Нам николы поглянуть в небеса...

Для тила бидкаемость мы про справу

А души наши - иншый хай спаса?..


Нас зовнишнисть прываблюе прыгожа

Прываблюють велыки барыши...

Нас в церкви не обходыть служба Божа

Не дымаем и про красу души...

Не видчуваем часто мы провыну

Ни перед Богом, ни перед людьмы...

Й такых людей - не менше половыны

Хто звык до торбы бидняка, тюрмы...

Тому так, що про душу мало дбаем

Хвылюе нас тилесне все - земне...

Тому и маем тилькы те, що маем

Тому и Царство Боже нас мыне...

Бо мы жывем не так, як диты Божи

Та й диты нащи - не таки, як мы...

На Ангелочкив диткы наши схожи

Не надилыв их Бог лыше крыльмы

Нас диты наши радо прывитають

Як думы ихни радистю рясни...

В повитри диткы наши не литають

Мов Ангелочкы, а лыше у сни...

А пидростуть - вже пышуть на паркани

Про Витю й Валю, що у ных- любов

А старшеньки вже и слова погани

Складають в речення просте з двох мов...

Про мене так нихто вже не напыше

Не на паркани и не на стини

Имья жиноче й поруч з ным,,+ Грыша"

Мабуть, так я й залышусь - в ,,одныни"

Чы, може ,хтось по картци кольоровий,

(Як буду я вже догоры лыцем...)

З зображенням на плытци мармуровий

Калиграфично пройдеться ризцем

Той фахивець, хто мае справу з словом

Вкарбуе в вичнисть истыну просту:

,,Ты вечности перешагнул черту-

Соединил ты ету жизнь и ту"

Та ще жыву я - дыхаю озоном

Ще в жинку закохаюсь не в одну...

Ще в творчости змагаюся з Кобзоном

И навить на Киркорова ,,тягну"

За стины монастырськи не ховаюсь

Радию в щасти и сумный в журби...

Як согришу - то подумкы покаюсь

Й бажаю всим того, чого й соби

З души як писня ллеться- не гальмую

И для виршив  завжды е папирец...

И злобу я в соби завжды  гамую

Адже не Зло -   всьому Любов творець !..

Народжени для творчости таланты!

Вразлыви ваши души та серця...

Маленьки тилом, та в души - Атланты!

В вас сыла воли й дух- як у борця!

Любовью переповнени до краю

И до людей, до риднои земли

Я з - помиж вас героив видбыраю

Мени не сымпатычни люды зли

Я бачыв, що  твоя душа вразлыва-

Про це мени казав и погляд твий...

Та обмынула нас любови злыва-

Задув натомисть витер - суховий...

Даремно по тоби я стилькы марыв...

Та що поробыш?.. И таке бува-

В одний мисцевости видсутни хмары

Погода ж в иншим мисци- дощова...

Хвылюеться господарка дбайлыва-

Колы ж то вже мыне пора лыха?..

Ии й на цей раз обмынула злыва

Розтрискуеться вже земля суха...

А хмарка и край неба не билие

Бо скризь - прозоре небо голубе...

Так и мене нихто не пожалие

Як я жалию и люблю тебе

Бог есть Любов - про це в Пысанни йдеться

Вин бачыть - вартый хто кого чы ни?..

Кому з кым в свити жыты доведеться

Та пару Вин ще не знайшов мени...

Любов до всих в души моий палае

Як сонце в неби чы мов та свича

Та шлях до мене по жыттю здолае

Той, хто недоликив не помича

Взамин любови хто чека любови-

Шоб в спильний праци щастя здобувать

Щоб розумитыся на тыхим слови...

Мета любови - тилькы виддавать

Лыш люблячый ничого не жалие...

Я не жалию - знай про це и ты...

За мене кращых досыть на земли е

Та кращого чы зможеш ты знайты?..

Чы не ,,прылипышся" ты до пьяныци?"

Чы наркоман не ввийде в твои сны?..

Чы хлопця ты   впизнаеш у спидныци?

Чы дивчыну, що натягла штаны?..

Чы злодия, котрый краде й вбывае-

Якый самому Сатани слуга

Не чесным шляхом гроши здобувае-

Пид страхом смерти выкуп вымага...

Що для такого почуття родынни?

Вин на звязкы родынни не зважа...

И ридний, и не ридний вин людыни

В свий час пидставыть зможе и ножа...

Любови в душах цых людцив немае

Хто з нымы поручь - гынуть ти в плачах

Душа злодийська спивчуття не мае...

И чахнуть блыжни,  чахнуть на очах...

На ных хто ,,клюне"- облызня спиймае

Любов знайты в ных - справу цю облыш...

В ных почуття Любови вже немае

Лышывся в ных до сексу потяг лыш

Та ще до цыгарок, та до спыртного

 До голкы, що дае им ,,галюны"

В свит миражив им видкрыва дорогу...

Та на любов не здатни вже воны!

              (Продовження дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня4

                Наслидкы любови

  Спроможнисть до любови у блудныци

З рокамы, наче стежка, зароста

А потяг до спыртного у пьяныци

Знай -з кожным роком все зроста й зроста

Горилку пыть не кыне вин николы

Горилка ж ця на всих пьяныць - одна...

А от жинок - сама поглянь навколо-

Мов у багатия- його майна!..

Й колы постане перед ным пытання

Абы з двох ришень выбрав вин одне

Я думаю, що в тинь видийде Таня

А переможе все такы спыртне

Бо тут велыку роль ще грае звычка

Той звык в жытти до гришнои воды...

Тому вдоволення дае ,,травычка"

Ну а цього - ,,на голку посады"

Той ще з дытынства палыть сыгареты

А цей - картяр - не може жыть без карт...

Той ,,звык" вже до медычнои кареты

Цому  вже ,,свитыть" котрый вже инфаркт...

Та я себе не мыслю без любови-

Щоб я любыв й любылы щоб мене...

Ще я кохаюсь в поетычним слови

А в справи ций вже зайвым е спыртне...

Нехай воно и розвыва уяву

Хай иноди покаже й ,,галюны"

Та я пышутак, як пышу зайву:

,,Пид тры чорты нехай идуть воны!

Видомо  всим - бисивська их лычына!..

Як тилькы их вытрымуе земля?..!

Знай! Жертвы их - и дивчына прычынна

И хлопець, и безвынне немовля

Що народылося уже незрячым

У тых ,,батькив", що бралысь залюбкы

Вже напидпытку - то й очам дытячым

Не далы зору отаки ,,батькы"

В думках такых  батькив- лыше ,,мобилкы"

Та иномаркы, та компютеры...

И ,,плавають" воны не там, де милко

И полыбляють ,,евро" и ,,долары"

Бо загребущи ихни рукы й очи-

Все им в жытти чогось не выстача...

На видпочынок ихаты до Сочи

Им заважае ихне ж дытынча!..

Дытынка власна е им на завади!..

Мов гальма ти - дытынка им в жытти...

Й лышають  диточок своих громади

В ликарни, бо без ных воны ж - ,,крути"

Це нымы практыкуються аборты

Що зводять циль любови нанивець...

Воны це видьижджають на курорты

З- помиж якыих найкращый - ,,Трускавець"

Та це ж воны, розносячы заразу,

Вкладають смуткы в души нам й жали...

Якбы я миг, то я б их всих видразу

В едыну мыть змив бы з лыця земли

Позбувся б их, адже воны - неробы

Все бидкаються лыш про шлунок свий...

Так и жывуть, розносячы хворобы...

Немае корысти нам вид повий!

З ных  дывиденды  хтось такы и мае

Та хто так робыть - не мени партнер

Бо вин повий тых за рабынь трымае

И зветься  дуже  просто - ,,сутенер"

Ну  що тут скажеш? ,,Парочка медова"

Отрымуе, ох, чымалый навар

Та тилькы е й над нымы надбудова

Що тягнеться хиба  що не до хмар!..

Вси бачуть цю будивлю крыминальну-

В нии все е - и наркотыкы, й выно...


Тож я промовлю истыну банальну-

,,Споруда ця стоить уже давно...

А як стоить - комусь вона ж потрибна?..

За гроши можна все в ний виднайты

Тож и ,,плывуть" туды и ,,рыбка дрибна"

Й,,акулы" бизнесу, а то й ,,кыты"

Пройшлы викы, пройшлы тысячолиття

Свое забрала сыва давнына

Ии ж не зачепылы й лыхолиття


Стоить вона, мов скеля камьяна

Стоит, мов та фортеця непрыступна

Що бачыла небачени бои

Та ось прыйшла хвороба та - пидступна

Щоб зныщыты зсередыны ии

И що для неи непрыступни муры?

Водою переповнени ровы?..

Безсыли тут  зи стриламы Амуру

Й узвары з ликувальнои травы...

З любовью ця повьязана хвороба

Прыйшла вид Бога -Сына и Отця

За грих людскый, за те, що ця нероба

Хлиб исть не в поти свойого лыця

Жыве прыспивуючы - не бидуе

Чужым трудом жыве - що ий Богы?
Сказаты по народному - гордуе

Розносячы заразу навкругы

Це ж через неи мусять постраждаты

Чоловикы й безвынни юнакы

Як ихнього жыття кинцеви даты

Прыкрасять паперовии винкы

...Подушку дони ще не оросыла

Скупа ии - дивочая сльоза...

Та маты по дочци заголосыла

И батько мовчкы стыснув картуза

И ридни оточылы домовыну

В сльозах облычча, очи их сумни...

Допокы ж нам спокутувать провыну

Из гришныцямы тымы наривни?..

Де в юним вици сывиють вже косы?

Де кожен сотый - Сниду вже носий?..

Де Сниду высочиють хмарочосы?..

Де ждуть - не дочекаються Месий?..

Мы боремось зи Снидом на папери

А в тий будивли, про яку кажу,

Завжды видчынени шыроки двери

Й криз ных Снид, мов та бджилка-,,жу-жу-жу"

Мы зачыняем з остраху й фиранкы

В кимнати, цього Сниду боячись

Та вин проныкне и в маленьки ранкы

До организму - вин цього навчывсь...

Бо Снид - це сыла ой, яка ворожа

Що довгый час дримала, аж покы

Час не настав...И  що ий огорожа?

Зачынени ворота та замкы?..

Що ий за перепона - наше тило

В якому десь ховаеться душа?..

Й за справу сыла ця взялась зрадило

Й роботу завершыты поспиша

Та й наши вчени рукы теж не склалы...

Щоб зупыныть ии десь на межи

В руках у ныих, йк сонце,  запалалы

Наточени и скальпели, й ножи...

Та тилькы мы, народ - рушийна сыла

Вид нас залежыть - буты нам чы ни?..

Щоб маты по дочци не голосыла!

Щоб радисно жылось тоби й мени!..

Вид Сниду не лышылось  щоб и слиду

Щоб на земли його скинчывся строк!,,

Щоб знык вин так, як слид услид болиду

В ничному неби десь помиж зирок

             (Продовження дали)

Стихи о любви ФутХитФанКом Таня5
   Суперныци твои

 Не радуе тебе моя прысутнисть

И вже давно мени видомо це...

А ще я знаю, що пьяныци сутнисть-

Абы спыртным набыты черевце...

Я  ж - не палю, й спыртным не зловжываю

Вына не вупью лышнього й ковтка

Тож ридко и ,,пид градусом" буваю

И з шльондрою, котра мени брыдка...

Та ты на шльондру аж нияк не схожа!

Чы, може, так прывыдилось мени?..

Твий стан - стрункый, и усмишка - прыгожа

И очи, що таки ж вже чаривни!

Й таки глыбоки, наче ти озерця

Й характер твий, ни крапелькы не злый

И ривный рытм твого мьякого серця

И до кохання потяг чымалый...

Твои прынады всим давно видоми-

Не одного ты з розуму звела...

Та тилькы ты, на жаль, в моему доми

Наскилькы знаю я, ще не була

Я мрияв про вечерю романтычну-

З ,,еЛеМом"та ще й з розовым выном

А доведеться статую антычну

В кимнати встановляты пид викном...

Оту, що не в запасныках лежала-

Що про красу ии весь свит трубыть

Ту, що без рук - це щоб не заважала

Колы я щось надумаю робыть...

А що робыть? Продам бычка, корову

В музей поиду на якийсь ,,гарби"

Прыдбаю там статую мармурову

И нею мылуватымусь соби...

А, може, з нею заведу й  розмову?..

Але ж вона мени - ани ,,гу-гу"

Чы, може, все такы прыдбать гумову?..

Чы, може, взять соби и ту, й другу?..

Та я боюсь, що двом не дам им раду-

Як дви соби визьму, а не одну..

 Мени ж Венера не пробачытьзрады

Гумову ж ненароком проштрыкну...
 
Тож ты, прослухавшы мою промову

Хутчише выбырай - ты чы вона?

,Тебе визьму я чы оту- гумову?..

Чы буде в мене жинка камьяна?


Чы розибьюсь я об ии каминня?


А що поробыш? И таке бува...

Не сыла де цинуеться а вминня

Там и краплына каминь розбыва

Як слид у слид - за краплею - краплына

Й никуды бильше- а лыше туды...

Так и душа моя до тебе лыне

Й на тебе в мене выстачыть воды

Я буду за краплыною - краплыну

Чуття тоби передавать свое

В годыны кожни вильни и в хвылыны

Казатыму, що е у мене, е!

Що е у мене до любови потяг

Ще е у мене потяг - й не малый!..

Тоди я свий лыш затамую подых

Колы ты скажеш:Досыть вже- не лый!..

Ты ж бачыш, любый - я вже вся змокрила



Вода твоя повсюды на мени...

Я вид любови ледве не згорила

Ты ж вчасно загасыв мои вогни

Ты прытушыв вогонь мого кохання

Не дав йому мене тай спопелыть...

Булы б мои даремни намагання

Щоб цей вогонь ты не зумив залыть..

Якбы ты не полыв бальзам на душу

Та не поспивчував мени в журби

За це тоби я  дякуваты мушу

И дякуваты буду лыш тоби

Пиду за тебе замиж без вагання

Щоб мы булы - неначе два крыла

Дви стороны одвичного змагання-

Води и Вогню - як Холоду й Тепла!

     (Продовження дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня6

              Помылкы лыбови

 Выно шампанське пыть ты любыш дуже

И до смаку тоби картярська гра

До цыгарок також ты не байдужа...

Не доведе тебе це до добра!.

,,Красуня це!"- про тебе кожен скаже...

Та як покласты все те на вагы

То зовнишнисть твоя не переваже

В души моий любовнои жагы

Любовнои жагы до тебе, люба

Хоч ты и не була мени блызька...

Забула ты колышнього завклуба-

Художнього керивныка з БКа...

Хоч и мынуло вже чымало рокив

З тых пир, як мы полынулы в полит

Та з нас двох не зробыв нихто й  двох  крокив

 Щоб мы зийшлысь хоч раз за стилькы лит

Бо ты выно шампанске любыш дуже

Картярська гра тоби теж до смаку...

З недоликамы  ж  дружыть хто, мий друже,

Тому нелегко буде на вику

В жытти ным кожен зможе понукаты

Вин - мов боксерська груша длй быття...

Та важко зараз друга видшукаты

Щоб вин одын був - и на все жыття!

Тож, в пошуках для себе идеалу

Вчымося мы на помылках своих...

Надия мыловыдна, гарна й Ала...

Та й ци не варти запытив моих!..

В жытти  и я так само не помитный

Як маса основна моих  рядкив...

Скорише я - мов посуд, той, що мидный,

Що зеленню взявсь упродовж рокив

Якого не торкалась господыни

Тендитна чы натружена рука

Не слугував ниякий вин людыни

Нихто не выпыв з нього и ковтка

Вин простояв в крамныци на полыци

Чы не мала була йому цина?..

Чы не сподобавсь жодний трудивныци?..

Чы инше щось?..Про це нихто не зна...

Та час пройшов - и вин полышыв лавку...

Что зна - потрапыв до чыих ворит?..

Скориш за все пишов на переплавку-

 З тиеи миди вытягнулы дрит...

Тож я й кажу, добродии шановни-

Мужчыны, юнакы, мадамы, мис...

Колы вас не влаштовуе щось ззовни

Чы  инше щось- шукайте компромис

Чому в жытти виддаты перевагу?

Тут мае буты видповидь проста:

Вы перш за все звернить свою увагу-

Була щоб ,,середынка золота"

Хай не зведе з ума вас оболонка!

Хай не заслипыть вас чыясь краса!

Хоч гарна та собачка  е -   ,,болонка"

Ии ж цикавыть тилькы ковбаса

Та, може, тепла будка ще - собача
.

Щоб перезымуваты в ний в тепли


Та,може, сон, в якому сучка баче

Як йдуть слидом за нею кобели


Як хто не зрозумив про що тут йдеться-

Куды веде думок моих полит?..

Душа де гарна - инше прыкладеться

И буде все в жытти так, як и слид
Та е в жытти немало ще "болонок"

Й серед жинок немало е красунь
Та им цина яка без оболонок?..

Тож их красу на задний план видсунь!

Чому в жытти виддаты перевагу?

Тут мае буты видповидь проста

Вы перш за все звернить свою увагу-

Була щоб ,,середынка золота"

Манеры щоб в жинок булы жиночи

Не прывчени до гришнои воды

До тютюну, до ,,травкы" не охочи...

А ,,ни" - то вид такых добра не жды...

Бо у жинок цых - запыты добрячи

Пидштовхують нас часто до гриха...

Влаштовують их справы лыш "гарячи"


И рот дере им ложка,що ,,суха"

Е балуваных  серед ных доволи

Котри соби прызначылы цину...

Так выпало у ихний  гришний  доли

Щоб ,,працювалы" в змину лыш ничну...

Щоб в час ничный ховалыся вид страму


Щоб не на выдноти булы - в тини...

Забулы ци, як ,,ма-ма  мы-ла  ра-му"

Як ,,мы-ла  ма-ма  ра-му  на  вик-ни"

Чого их вчылы у сучасний школи?

Передавалы им яки знання?

Чы мрии е у ных на выдноколи

Чы йдуть вону наослип -навмання?..

Що може зараз схвылювать школярку?

Шевченко?..Пушкин? Чы Емиль Золя?..

Чотырнадцятилитню  "ювилярку"

Що мае вже дворичне немовля

Про все на свити ий давно видомо

Вона и Крым, и Рым пройшла давно

Й вона не пидсвидомо а свидомо

Змогла в свит цилый прорубать викно!

Вона давно вже ,,блудыть" в Интернети!

Ох! Ци блудныци! Що в ных за мораль?..
З ума их зводыть золоьо в монети

И золота, з могылы - пектораль...

Не хоче ,,прозябать" вона в ,,болоти"

Втекты пошвыдше мрие за кордон

Бо думае - там буде в позолоти

Чы в золоти ходыть...Е, ни ! Пардон!..

Тамтешни сутенеры крыминальни

Ии здаватымуть там за платню

Тым, хто не любыть балачкы банальни

Прыскиплыво вдывляючысь в ,,меню"

Чыи не традыцийни забаганкы
До котрых важко звыкнуты в жытти...

Чужи квартыры, не знайоми ганкы.

Не часто буты ии на самоти

Там роздилятымуть ии самотнисть

Души ии не бажани мужи

В мынуле пиде бувша старомоднисть

А зьявляться вже нахылы чужи

Проныже биль ии колина й спыну

Та й инши органы не обмыне...

Й вона там буде майже без упыну

Розвьязувать пытання не одне...

Яки пытання? Я про це не знаю

Я ,,за бугром" грошей не здобував...

Тут видповидь, мабудь, лыше одна е-

Про це зна той, хто там вже побував-

Той, бровы хто скубе, фарбуе вии

Оголени колина выставля...

Мета одна - едына у повии-

Допокы молодесенька - гуля!..

Та ты на шльондру аж нияк не схожа...

Чы, може, так прывыдилось мени?

Твии стан - стрункый, и усмишка - прыгожа

И очи, що таки ж вже чаривни!..

Й таки глыбоки, наче ти озерця!..

Й характер твий ни крапелькы не злый...

И ривный рытм твого мьякого серця

И до любови потяг чымалый...

Хоч по тоби душа моя й болыть

Не хочу я тебе ни з кым дилыть

Видмовывся я вид "половынок"

Немало в свити вильных е жинок
.
Тож знай, що не люблю тебе я вже
Ни! Не потрибне вже мени чуже

Немало в мене е й своих речей...

Нищо для мене й блыск твоих очей

Нищо й души твоеи глыбына

Нищо и те, про що нихто не зна...

Ще, може, в жинци инший я знайду

Твий стан стрункый, твою легку ходу

Очей твоих глыбоки озерця

Брив чорноту - й так дали без кинця...

Тож все твое належыть хай  йому...

Я ж, закохавшысь, иншу обниму

Що мае обрысы твого лыця

Брив чорноту й так дали- без кинця...

З ,,сынычкою" вик краще прожывать

Ниж з ,,соловейком" сльозы пролывать

Вин як напьеться - луш тоди спива...

Всмихнешся  ты, зачувшы ци слова

Та тий, кому потрибен саме я

Належатыме и душа моя

Тож и нехай прынады вси твои

Оспивують в писнях ти соловьи...

Я довгый час все вид жинок ховавсь

Щоб скласты вирш - тобою надыхавсь

Булы в виршах тых радости й жали

За це - уклин тоби мий до земли

Та так було, як вильна ты була...

Вже ж кажуть - ты когось там прыйняла?..

Чы ты давно була вже не одна?..

Чы ты давно вже мала лытвына?..

Про прыймака вже знало все село

А я й не знав - насправди як було?..

Йому тайком ты замиж виддалась

А моя мрия так и не збулась

Бо вин мене такы опередыв...

Ну, чым же я тоби не догодыв?

Я брав  тоби  цукерок и  ,,еЛеМ"

Та й инше взять  щось - не було проблем...

Купляв бананив, брав и шоколад

И наче все у нас ишло на лад...

Про що не скажеш- майже все дарыв

Та ще й слова прыемни говорыв

У  мриях ты моих одна була!..

Та иншому ты серце виддала!

Та тилькы знай, що той не без гриха

Хто вже прызнався, що тебе коха!..

В соби вин сыльне почуття зборов...

Та  я - не вин, не ,,наламав  дров"

До тебе прыдывлявся лыш здаля

Вдывлявся - що ця дивка полюбля?..

Чы, выпадково, не вжыва спыртне?..

Чы вдовоьныть кохання лыш одне?..

Та чы не полюбляе никотын?..

Чы  вдовольнуыть обранець лыш одын?..

Та чы не жадна до грошей бува?..

Грошей ,,послугамы" не здобува?..

В души ии немае мисця злу?..

В руках трымае винык та митлу?..

Чы часто заглядае в дзеркальця?-

Й так дали. и так дали - без кинця...

         ( Продовження дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня7

                Людська любовь

  Слова любови вже таки ж прости

Та мають значення яке в жытти!..


Беззахысни,мов квиты на снигу

Та мають у жытти яку вагу!

Односкладовых два короткых слова

Й компютерных програм усиих основа

Бо прынцып дии всих компютерив

Грунтуеться на значенни цых слив

Слова оти частенько на слуху

Й слугують первородному гриху

Та не гриху лыше - а  ще й брехни!..

Тож  думай, перш ниж мовыть ,,так" чы "ни"

Та з двох цых слив судылося мени

У видповидь  выслухувать ,,ни",  ,,ни"

Назвать вси ,,ни" не выстачыть рядка

Усих засмутыть видповидь така!..

Тоби ж  я, мов собака, не брехав-

Кохав тебе - безтямно так кохав!..

Кохав тебе, як кажуть, в ,,одныни"

Та ты, на жаль, видмовыла мени...

Навищо так робыть? Ну нафига?..

Цю естафету прыйняла друга...

Навищо ,,ни" казать мени? Назло?..

Все ,,ни та ,,ни"Й пишло, пишло, пишло..."

И так тры дни пидряд все ,,ни" тай ,,ни"

Булы трудни для мене тых тры дни

Страждав  я  у  жытти так, як нихто

Та вже мени видомо - хто е хто?!

Як сердывся на  вас  я - як сердывсь!?.

Вы вси таки! Идить вы вси кудысь!..

Та ще й смишни яки...Я з вас смиюсь!..

Мене вам лячно? Я ж вас не боюсь!

Яки  у мене мьязы на руках!

Цеж я для вас старався! Ах! Ах !Ах!

Та не любыв я вас - а пизнавав...

Як праву руку я натренував?!

Трымайтеся подали вид гриха

Бо повбываю всих вас!..Ха-ха-ха!..

Я вам ,,хо..." ,"хо...", а вы мени "ху...", "ху..."

Ну як тут не зьявытыся гриху?..

Образу я на вас в души таю

Та не люблю я вас - горилку пью!..

Й не вам - другым дарункы роздаю

Не з вамы - з иншымы я чаюю

Вам я сказав ,,адью", а им - ,,данкью"

Й не вам казав, а иншым ,,ай ловью"...

Я вам ,,хо-хо" а вы мени ,,ху-ху?"

Та всим вам в свия час буты в нич глуху

Не на моим краю, не на моим...

Як людоид я всих  вас ,,ам-ам" - зьим!..

Я икла в вас вид голоду встромлю

Чы инще щось...Я исты вас люблю!

Недавно я цю перейшов межу-

Там - посмокчу, щось инше - полыжу...

Я - перевертень, я - вампир, я - звир!..

Хто це чытае - в це повир, повир!..

Думок у мене иншых вже нема

Мий мозок думка ця лыше займа

Едына лыш - щоб людям насолыть

Вид неи в мене голова болыть

Застрягла думка в голови скризна

Одна - ий не потрибна новызна

Моий тай не розумний голови-

Навищо ий думкы ище нови?..

Хто квасу жде - чы выпье той солод?

Тож знай! Жыття  дано для насолод!..

Й керуе цым наш мозок головный

Й  розумный з-помиж нас  хто, хто - дурный

Хто знызу дывыться, а хто - згоры-

Залежыть це вид мозку - вид коры...

Розумный - той керуе наверху

А дурень час проводыть свий в гриху

Нищо для нього заповидь ,,не вбый"

Цьому протыстояты вин слабкый

Та й инши заповиди зи Скрыжаль

Не в змози выконаты вин...А жаль

От для такых и дни жыття трудни

Оце ж таки й лышаються ,,на дни"

Бо все зробыть стараються в тры дни

Тож люды й называють их ,,дурни"

Мени ж мий мозок каже запальный:

,,Ты не дурный, Грыгорий, не дурный...

До насолод свий погляд поверны

Як хочешех - та мене ты вдовольны

Сходы до наркоманив й там ,,вколысь"

А як ,,минты" спиймають - не ,,колысь"

Прыдбай в крамныци выриб з тютюну

И выпалы цыгарку не одну...

Бувай и там, де продають спыртне

Хай чаша ця тебе теж не мыне...

Там, де крадуть- и ты иды туды

Воны крадуть - и ты соби крады...

Як чуеш, що гукае хтось:"Ря-а-а-туй!"

Спишы туды й там сам теж бешкетуй..

А схочеш ,,травкы" -йды не до аптек

А краще завитай до дыскотек

Яки стоять соби серед села

В ных - саме в ных той осередок зла!

Як зможеш ты всередыну ввийты

То дали вже тоби не треба йты

Не бийся - там немае ни кина

Не задзвеныть гитарна там струна

Не бачуть там народных и выстав

Без цього ж  Клуб давно порожним став

А як и е що - не свое, чуже...

А декуды Клуб й розвалывся вже...

А жаль...Мени, як мозку, всеодно

Ты пьеш спыртне чы дывышся кино...

Вдоволення як хочеш называй

Та их мени побильше здобувай!

Було б, звычайно, корысниш мени

Щоб не палыв ты а спивав писни

Не носом вид горилкы десь ,,клював"

А так щоб, як  Шевченко, малював!..

Щоб не вжывав гыдку ты наркоту

А грав щоб так, щоб чулы й за версту!

Щоб чулы звукы ,,Роландив", ,,Ямах"

И мылувалысь грою ,,Евдомах"

Тютюренкив...Ну всих я ж не назву...

Ще спорт в сели твоему ,,на плаву"

Та й з- помиж ных колысь хтось згаряча

З тобою  посварывсь из-за мьяча...

Та й инша (Чы й розумна голова?)

,,Попхнула" з Клубу... И  таке бува...

Й в мынулому ,,наглядач" хлибных ныв

Тебе вид спорту теж видстороныв...

Булы и самоскыд, и ,,пырижок"...

Твий Ангел рятував тебе, дружок!

Ты посеред людей не загубывсь!

Ты вид горилкы клятои не спывсь!

Ты не токсыкоман, не наркоман

Й нихто не скаже, що ты - хулиган

Ты не "поплыв уныз по течии"

Бо все в тоби - прыдаткы лыш мои!

Як вси крычалы - тыхо ты мовчав

А вси замовклы - ты казать почав

Й прыслухалысь вси, хто в твоим сели-

Що ж скаже той, кому б буть на чоли?..

Ты двадцять рокив  потерпав внызу...

Чы ты радив, чы ты пускав сльозу-

Хто знав про це? Не зналы и воны

В мынулому трыбунни крыкуны

Та й ты вид ных прыемного не ждав

Тыхенько свого батька доглядав

Полов сам свий город, обид варыв

Й слова йому прыемни говорыв

Хоч инколы, бувало, що й "зрывавсь"

Та ты в свою шкарлупу не сховавсь!

Не затаив ты на людей и зла

Хоч у цьому и их вына була...

В словах и в справах ты не опустывсь

А все постывсь у всьому, все постывсь...

И дни твои проходылы в журби...

Та важко було не лыше тоби

Жыття  важке...Поглянь лыш навкругы

Чы скажеш - друзи де, де - ворогы?..

Не ты одын - нихто й миж ных не зна

Яка в циеи прирвы глыбына...

     (Продовження дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня8
              До нажывы любовь

Той  хату  сторожуе уночи

А цей  для неи пидбыра ключи

Щоб уночи пидкрастысь крадькома

Як в хати тий господаря нема -

Щоб залышыты бидного в журби

Та кожен все це знае - по соби...

Да! Горе е у кожного свое...

Одын - краде, другый - горилку пье

А третий не працюе теж ниде

А пье горилку й все пидряд краде...

Все ходять скризь усяки пи.......!

Покралы все, що можна було вкрасты

А зараз вже крадуть те, що не можна...

Ну де нам пры такых зажыть заможно?..

У  Пекли буты им а не в Раю!

Та бачыв я усих их на краю-

На двох земных промерзлых полюсах

Чы у Сыбирськых змишаных лисах!

Ци крадии ничым вже не гребують

Крадуть, що бачуть, у чужим двори

Та мало им цього - й мерцив грабують

На кладовыщах, ох - на цвынтари...

Не боячысь, вукопують оградку

З хрестив зрывають  гарни таблычкы...

Яки воны - таки у ных й порядкы

Таки у ных  у крадиив, й звычкы

Як тилькы  хтось наблызыться до Бога

Й будивля та залышыться пуста

Веде до неи их слызька дорога

Й будивлю ту ,,обчыстять" дочыста

И стоять за килька тыжнив стины голи

Покривля ж вже ,,поихала" кудысь...

А их - шукай, як того витра в поли

Та не знайдеш ниде, як не трудысь..

Спиймалы у Каховци манияка...

Покы  йому не далы по руках

Той вбывця, той злочынець, той ,,вояка"

Людськи тила консервував в банках...

Да! Вид жыття такого й ,,крыша иде"

У тых, хто працюваты не бажа...

Подекуды зьявылысь й людоиды

А людоидство - це вже та межа-

Остання, де кинчаеться людына-

Колодязь, кажуть, розуму - ума

Людына, що у  Всесвити - едына

Й вид неи, кажуть, кращои нема

Истоты, що цю землю населяе

И ця истота, покы молода,

,,Сида" на голку, пье спыртне, гуляе

А хто- й соби подибных поида...

Ох  вже мени ци люды - ненажеры!

Чого им у жытти не выстача?..

Звидкиль  до нас прыходять людожеры?

Якого треба дать им ще быча?..

Якого им ще Презыдента треба?

Чы партия яка щоб на чоли?..

В суспильстви нашим е в кому потреба

Щоб змыв цю нечысть из лыця земли?

Ця нечысть бродыть свитом, мов прымара

Де - в повный зрист, а де - и крадькома...

Цю нечысть не лякае й смертна кара

Бо вже ии подекуды нема...

Подекуды ця нечысть знахабнила

Та хоч й затрымувалась до поры

У  нетрях  джунглив, у басейни Нила

Та вже вона  й на берези Суры

Вона и тут ночамы не дримае-

В чужий  хатыни, у чужим  двори

 Частише  там, де сторожа немае

Й спокиино сплять господ господари

Чы хвора  де бабуся престарила

Що в неи е копиечка  яка

На ,,чорный  день" Ии ж Смерть перестрила

Й сказала, що давно ии чека

Та нечестывци Смерти не чекають

Покы вона прыйде й визьме свое...

Злочынну справу зроблять - и втикають

Й безкарнисть им нахабства додае

Ех! Щоб гуртом пиднять ии на выла!

Бо скоро будуть наслидкы страшни...

Ця нечысть де кубла соби не звыла?..

Та особлыво кублыться на дни

Де люды бидни й так уже бидують-

Хто - без роботы, хто и без зарплат...

А нечестывци  дачи все будують

Не гирше билокамьяных  палат

Сами крадуть - ще й иншым потурають

Колы ци нечестивци - пры чынах

А люды безневынни помырають

Як и колысь  ранише - пры панах...

Та де колысь? Паны  й ци не колышни..

Воны тоди булы и тепер - в тини...

А чесни люды  роботящи - лышни

Недоидають й очи их  сумни...

В безвыходи доведени до краю

(Як буде так и дали - й я вкраду...)

Их не хвылюе - попадуть до Раю

Чы час проводытымуть свий в Аду



Стихи о любви ФутХитФанКом Таня 9

                Сиркова любовь

  Собак господар Сербин не трымав

Та й вин урешти решт не вытрымав!..

Про сторожа господар прыгадав

Й в його двори загавкав вовкодав!

Симья не повна, як нема в симьи

Собакы...Тож трымайтесь, крадии!

Господаря цей сторож погука

Як недоречнисть у двори яка

Господаря друг вирный позове

Чы й сам штаны нападныку порве

Пры пси такому - спы и в вус не дуй-

Лыш справно друга - сторожа годуй!

Мий двир нихто  ще не охороня

Бо мий ,,Сирко" - маленьке цуценя

Мий собачко не злый, бо ще малый...

Як исты схоче, гавкае - ,,налый"

Надвир як схоче- тыхо так гука

А як не чую- лапою торка...

И хоч в сели моим - не Соловкы

Та и йому тут- неперелывкы

Якось по вылыци вин як гуляв

То по ньому  охотнык вже стриляв...

Я выбиг, бачу- мчыть воно, скавчыть

И з шийкы кров його злегка дзюрчыть

Та, слава Богу, ранка зажыла

Так, наче там вона и не була...

А це недавно чую знов ,,ба-бах!"

В сели стриляють чую - на горбах

Я знов бигом за двир, дывлюсь - ты ба!

Бижыть мий собачко и шкандыба

Бижыть и шкандыбае на бигу

Вже й крапли крови выдно на снигу...

Та хто ж тебе?..От горе!..От бида!..

Бижыть й на ливу нижку прыпада...

Творяться скризь таки злочнни дии

Й Закон про зброю недостатньо дие

Хто захотив - той и зчыныв пальбу

Як нам весты з такымы боротьбу?

Без зброи я, вин -мае два  "ствола"


Й  вважа себе господарем села

Собак своих  у  нього - о-го-го!

Мого ж прыстрелыть хоче й одного...

Я прыдывывся - бачу, вдалыни

Хтось йде й трыма рушныцю на спыни

Крычу  до нього: ,,Як же можна так?

Зайцив нема - так ты стрилять собак?"

,,Та я - крычыть- шрит бильшый як вкладу

В патрон- його на мисци й покладу

За те, що у двори моим гуляв

А цей раз я в повитря лыш стриляв"

,,Куды, куды?-крычу я на бигу-

Он кров його помитна на снигу

Та й вин твою не перейшов межу

Биля цього пенька сыдив"-кажу

Тут сниг топтав- никуды не втикав

Ты ж , замисть неба, по ньому попав

Ты ба - рушныцею як розмахавсь

Вин тут сыдив - вид тебе не ховавсь

Ты ж пидийшов , натыснув на курок...

Хотив його видправыть до зирок?"

Де вин стоить - и я иду туды...

Тут вин мени:"А ну, лыш пидийды!"

А тут зьявылось двое - не зайци

Прыйшлы, мабуть,клиенты - покупци

По ных вин из рушныци не пальне

Воны, мабуть, зьявылысь по "пальне"

Вин - пидпрыемець - возыть по дворам

На "форди" из прычипом ризный крам

А як давно вин крам свий продае

То и велыки гроши, мабуть, е...

Прыдбав, мабуть, за гроши й папирець

,,Охотныка"То хай  йому вже грець!

Бо вин й мене грозывся прыстрелыть...

Хай ранка собачка йому болыть...

Воно ж маленьке  ще - сыдыть, скуча...

Йому ж товарышив не выстача!

А у його двори собак ,,хвата"

Хто  мымо йде - так ,,тичка" напада

Та ладно вже... Мени ж вин, як не як,

По родычах  якыйсь  ище й свояк...

Таки й жывуть на воли до поры

З такых от й  набырають в ,,килеры"

З такымы поруч ходыть и бида

Яка их и доводыть до суда...

Рушныцею ты ба - як розмахавсь!?

Неначе пес той, що з цепка зирвавсь

Такому и людыну ,,замочыть"

Те ж саме, що й два палця  о......!

Стриляе в песыка, що сам гуля..

Та раз на рик и палка та стриля!

Та це ж не палка - зброя це якраз!

Й в собак стриляе вин не в першый раз...

От и чекай ты вид такых добра!

З такых от й набырають в ,,килера"

Той  з - помиж нас, котрый собаку вбье-

Що за людына? В ньому жалисть е?..

Я собачка свого виднис в тепло

И знову зажыло, як й не було

Кутька мого вин, мабуть, щоб не злыв,

Не вбыть  хотив, а тилькы ,,посолыв"

Такым от чыном кутю налякав

Щоб той вид нього, скилькы сыл, втикав!..

Хотив  так видучыты вид гульни

А не жыття його лышыты, ни!..

Тож и жывым лышывся мий кутьок

Не до души, мабуть, такый ,,зятьок"

В ,,дивчат" його ж порода не така...

А не така - то краще хай втика!

  (Продовження дали)



Стихи о любви ФутХитФанКом Таня10
                Стымулы любви

  Доречно прыгадав я про Сирка...

То чи  й моя порода не така?..

Як не така - то ты вже выбачай

Прыйдеться з иншою мени пыть чай

Як не мени котра щось дозволяе

То ий не ,,свитять"грошыкы мои

Хай той годуе, з кым вона гуляе

Я  ж - мов не помичатыму ии...

Нехай вона до мене й усмихнеться-

Запытлыво ув очи зазырне

Як ий чогось вид мене заманеться...

Та не обходытыме це мене...

Хай той ии харчамы нагодуе

Хай  той ии шампанськым напува

З котрым вона, не крыючысь,   гордуе

З котрым вона щаслывою бува

На мои г гроши хату не збудуе...

Не дам ни грывни ий, а ни рубля!..

Хай той годуе, з кым вона   гордуе

Про це и народна мудристь промовля

Я б не сказав, що я такый вже жадный-

Як Плюшкин той, що скние над  добром...

Я жадности ниякий не пидвладный

Та це пытання ставлю я ребром!

Пытання ставлю на голосування

Выришуй  швыдше-хто? Чы вин, чы  я?..

Кого запросыш ты на чаювання?

Адже тут недоречна ничыя..

Для нього ты фарбуеш чорни бровы?

Колы це так - до мене не моргай

Бо як пасуться в поли десь коровы

То серед ных  одын лыше бугай...

Та тилькы не бугай вин - твий обранець

(Пробач,що взяв за прыклад бугая...)

Такый  же вин, як и уси,   коханець

Та серед ных  видсутним буду я

Колы б я не прыйшов в твою крамныцю

До тебе черга в ний, мов череда

Побачыты вси хочуть чаривныцю

И кожен в твои очи загляда

Та кожному ты дывышся на руку-

Чы гроши в ний велыки, чы мали?..

Уважно прыдывляешся до друку-

Чы нуль одын там, а чы два нули?..

Ты  дывышся, очей моих  окраса,

Чы проглядаеться той  шрыфт дрибный?..

Чы е розкишни вуса у Тараса ?

Чы Лесин погляд зовсим не земный?

Та чы блыщать на носи окуляры

У  Презыдента - у Грушевського?..

Чы не пидсунув хто небудь  ,,доляры"

Фальшыви... И багато ще чого...

А особлыво, як повечорие

Як теминь ночи вкрые все навкруг

В крамныцю  хлопци йдуть- и кожен мрие

По своему:,,А раптом?"А...,,А вдруг?"

Тв тилькы "вдруг" ничого не бувае...

Бо  сам я здалеку все почынав

Та перемогу той лыш здобувае

Хто гроши мае...Я  ж цього не знав

Та зараз я про це вже добре знаю...

В грошах та сыла, що все пидмына

Пид себе...Я  ж без тых грошей конаю

Й без тебе...Та пуста мой ,,казна"

Тебе ж дратуе моя безпораднисть

Ще й те, що я - финансовый банкрот

Хай злыдар я, але моя поряднисть

На  хлиб чужый не дасть видкрыты рот

Пид церквою моя соромьязлывисть

Не дозволя мени жебракувать

А вид народження ще й совистлывисть-

Не чесным  шляхом гроши здобувать

Безпомични мои и батько, й маты...

Мени не ,,свитять" грошови пайкы

А  йты  до фермера наймытуваты

Чы  хто погодыться за копийкы?..

Так, як и я, скризь ходять безробитни

Як кажуть - лышни люды на земли

А, може, безробитни тому й бидни

Що бавляться, мов диты ти мали?..

Бо думають , що хтось им дасть роботу-

Новитний ,,голова" чы брыгадыр...

На сотню трударив навив скорботу

Комбайн одын - захваленый ,,Джон Дир"

Комбайн потужный - красень з-за кордону

Що  по ньому скризь бигають вогни

З ным не зривнятысь ,,Ныви"наший, ,,Дону"

Ни у потужности, ни у цини...

Комбайн - комбайном, тилькы де ж кохання?

Поема про любовь ця, як не як...

,,Любовь до праци?"Чы ,,Сылосування"

Чы роздил цей назваты так: ,,Маяк!"

,,Вона - немов маяк той в соцзмаганни

Залышыла позаду всих  дивчат!

Вона всих  выпередыла в коханни-

Ии матуся нянчыть  онучат!"

Щось не воно...Щось тут не так, як треба

Цей прыклад чы пидходыть для зразка?

Наслидувать його чы е потреба

В комусь - котыть  дытячого визка?..

Неоковырно - хоч й оптымистычно...

Комбайн вже був...Добавыть ще й литак?

,,Народжени литать мы - нам це звычно!

И так - не так... А  що, колы отак:

,,На те й любовь, щоб диты в свит зьявлялысь!

На те и люды, щоб любовь  жыла!

На те й краса, щоб нею мылувалысь

Мы для лыбови вдвох - мов два крыла!

На крылах мрий готови мы для злету

В найвыщи дали нас любовь зове

Передамо ж любови естафету

В надийни рукы...Хай любовь жыве!"

          ( Продовження  дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня11

                Птахы кохання

  Я иншу полюблю

Вид неи все стерплю

Годуе ж  хай тебе

Той, хто тебе коха..

Я  ж тую прыгостю

В якои погостю

Додому проведу

Й там ничку проведу

Вдвох  пидем до винця

Як я ий - до лыця!

Жаль, що я не такый

Як  хлопець твий - Сурськый

Й мий нис - не як качан

Бо я - з помиж Клевчан

Та й цей - куды дивать?

Куды б його сховать?..

Мороз як прыпече

То з нього й потече

Через якуь низдрю...

Вид сорому ж згорю!..

Я иншу полюблю

Вид неи все стерплю

Ии я прыгостю

У неи погостю

Додому проведу

Й там ничку проведу

Вдвох пидем до винця

 Як я ий до лыця...

Ты  ж знай - не без гриха

Той, хто тебе коха

,,Запье" вин, загуля...

Горилка ж звеселя!..

Горилка й спопеля-

Це выдно и здаля...

Той, хто ии вжыва-

Той ридко дожыва

До старости сывын

Бо вин - любытель вын

Його вид вын трясе!

Их любыть над усе!

Як  выпье самогон-

Влаштовуе ,,розгон"

А дийде до суда-

То буде всим бида!..

А часто й так бува-

Все з хаты пропыва

Все з хаты продае

Та на ти гроши й пье

А то, бува, ,,вай-вай!"

Потрапыть пид трамвай

Вси родычи - в журби...

Ны, нащо вин тоби?..

Йому ж як ,,прыпече"

Вид тебе вин втече!

И будеш ты одна-

Не дивка й не жона

Тож  бережысь пьяныць-

Тулыся  до ,,сыныць"

Нехай ти ,,сыныци"

Й не гарни на лыци

Не мають ни гроша

Та добра их душа

Спивучи  ж  ,,соловьи"

Заманюють в гаи

Й. спиваючы ,,тьох- тьох"

Там зваблять багатьох

Не жды вид ных  й порад...

Воны- спивци естрад

Спивають уночи

Их люблять  тысячи!

Пташкив  цых представнык

Нич поспивав  - и знык

,,Зведе" якусь з ума

А вранци вже й нема...

А прыйде нич нова-

Вже инший вин спива

Та, з подыву, бува

Аж рота видкрыва...

Спивочый  язычек

В сиренькых цых птычок!
Спива - як воду пье-

До серця дистае!..

Спивае вин, спива...

Вона ж - розимлива-

Розслаблена така...

Й вид неи вин втика!

Та чом бы й не втекты

Як вже досяг меты?..

Ще  буде й не така-

Он черга  ще яка!?

Й вин кожний по разу

Пуска й пуска сльозу...

Спивае вин, спива-

Талан им свий збува...

Все рухае смычком-

Вздовж, поперек, бочком...

Як звукы вин бере!

Бере и верхне ,,ре!"

Якый  диапазон!

Спивае, мов Кобзон!

Ни! Краще- як Филип!!.

Зробыть бы з нього ,,клип"

Чы то пустыть ,,вжыву"

В мережу свитову-

Толк був бы з соловья-

В цьому прызнаюсь я-

В ций справи фахивець

Й  жиночых душ знавець

Маестро та спивак-

Я.з дывакив - дывак!

Я иншу полюблю-

Для неи все стерплю

Годуе хай тебе

Той, хто тебе коха...

Я  ж тую  прыгостю

В якои погостю

Додому  проведу

Й там ничку проведу

Вдвох пидем до винця

Як я ий до лыця

  (Продовження дали)


Стихи о любви ФутХитФанКом Таня12

                Высновкы

Тебе б я запросыв до ресторану

Щоб нототениею прыгостыть

Та ты мени зробыла в серци рану

До себе ж не бажаеш пидпустыть...

Проныкла глыбоко стрила Амура-

Того, хто там литае десь - вгори

Та щось  мовчыть  душа моя похмура.

Чы ий ище поможуть ликари?..

Чы ты одна допомогты ий в змози?..

Одний тоби це тилькы до снагы?..

Душа моя - мов квитка на морози

Й навколо неи - лыш одни снигы

Вже скрони мои паморозь  укрыла...

Вже й посмишка зийшла з мого лыця

Та поглядом своим ты пидкорыла

Думкы поета и думкы спивця!

Колы б ты забажала стать моею

З пытаннямы не малы б мы проблем

Якбы моею ты була симьею

То мала б ты соби и на ,,еЛеМ"

Тебе ж  хвылюють покупци заможни

Що прыиздять на билим  "жыгули"

Ну а мои кышени  вже порожни

И на моим рахунку- лыш нули

Тепер я вже выришую проблему

Все розумом ии не осягну-

Чы то взять цыгарок тоби ,,еЛеМу"

Чы  взять соби хлибынку ще одну?

Чы то прыдбать тоби выно ,,шампанське"

Чы заплатытьза посмишку твою

Жыття на хвыльку влаштувавшы панське

Тоби, чы годувать свою симью?.

Тепер я лышних  вже грошей не маю...

Тепер для мене циннисть и пьятак!..

На хлиб у родычив, бува, займаю..

Як не дадуть - то обийдусь и так

Тепер я буду стукать в инши двери

Мене вже инша буде надыхать

Пысатыму вже инший на папери:

,,Кохана! Даи мени тебе кохать"

А  хто видкрые - дивчына тендитна

Якась бабуся чы дытя  мале

Чы жиночка яка багатодитна-

Хто знае? Це кого вже Бог пошле...

Видкрые двери, впустыть тай  до хаты

А щоб зигривсь - чогось  дасть прыгубыть...

Ну як таку мени не покохаты!?

Ну як таку  мени не полюбыть!?

А ты чекай - чекай свою ,,безтарку"

З издовым, що махае батигом

Як по сучасному - то ,,иномарку"

Що вмие издыть повагом й бигом

Я  ж   пишохид - ходыты буду пишкы

По вулыци в тисний людський юрби

Зайду в крамныцю  щось визьму для  кишкы

Та ще й  хлибынку - тай пиду соби...

Любыв тебе я так, як гарну звистку

Був погляд твий для мене дорогый

Тож  прочытай мою  для тебе звистку:

Тепер тебе хай любыть вже другый

Другому я не буду заважаты

Адже й мени нихто не заважав...

И можеш ты мене тепер вважаты

Тым, хто лыше добра тоби бажав...

Я знав, що буде так ище з початку

Бо, як не як, я  все такы пророк...

Тепер же ставлю на всьому печатку

И розпыс свий, бо вже скинчывся строк

Тепер я буду стукать в инши двери

Мене вже инша буде надыхать

Пысатыму вже инший на папери:

,,Кохана! Дай мени тебе кохать"

Бо я  без тебе жыть вже сыл не маю!..

Не дай же згаснуты  цьому  вогню...

Я подумкы тебе, ох, обиймаю

Й сльозамы  залываю ,,простыню"

Я плачу мыла, плачу мыла, плачу...

И сльозы ллються из очей  моих

Тебе як бачу и колы не бачу

Та тилькы ты, ох, не побачых их!..
 
Бо ты до мене ставышся крытычно

И робыш ты мени усе назло

А я, мов дятел, котрый методычно

Роздовбуе у дереви дупло

Абы дистатысь до тии лычынкы

Що рые в стовбури соби нору

Та жаль, що вси мои хороши вчынкы

Тоби не до души не по нутру

Бо ты кохаеш те, чого не маеш

Бо потяг е в тоби до журавля

Хоч ты сынычку вже в руци трымаеш


Та й в небо поглядаеш...Ой, ля-ля!

Ты ж памьяташ казочку видому-

Ту - про корыто, бабу й дидуся?..

В ний все добро пишло пид хвист рудому

Собаци...От тоби и правда вся!

Тебе  ж  хвылюють грошовыти гости

Що зманюють тебе пид небеса

Нехай воны неначебто й безхвости

Та й в ных десь там щось все такы звыса

А так, як маю я в двори собаку


Пробач на слови - я не промовчу


Добро собаче переходыть в к...

Й , пробач ище раз...Як ии?.. В мо..

Пробач мени слова ци непрыемни

Та що робыть? Истоты  ж мы жыви...

И в кожному из нас думкы таемни

Мов бджолы ти, рояться в голови

Едына думка в голови пьяныци-

Мабуть, ты здогадалась вже -яка?..

Цикава думка е  у танцивныци

Що  з хопцем утынае ,,гопака"

Думкы однакови у мандривныци

И у затятого мандривныка...

Е наболила думка у блудныци -

Щоб выликуватысь вид трип...

Думкы однакови у тракторыста

У  композытора и у спивця-

Щоб заробыты доларив зо трыста

Й набыты нымы туго гаманця

У продавцив думкы також рояться...

Яки думкы? Не важко их вгадать

Та цых думок воны, ох, як бояться!

Пруйдеться  ж  им за ных  видповидать...

И в ихних   диях е немало брака!..

То ий купы солодкои воды

То шыйку  ий морожену дай з рака

То апельсын на терезы клады

Чы  выришы на двох - одну дылему-

Ввийшов в крамныцю - чемно прывитайсь

Прыдбай ий пачку цыгарок ,,еЛеМу"

А ни - скупывсь - и швыдко вымитайсь!

Я б не сказав, шо дивка голодуе

Не з голоду слова ти промовля...

Хто на харчах сыдыть - той не бидуе

А на жыття, як може, заробля

Е языкатыих серед ных  немало...

Той мныть себе поетом, цей - барон...

Одын худый, на цьому выдно сало...

А третий- взагали, мов Цыцерон

Патякае, патякае й патяка...

Чы жде оваций вид ии долонь?..

Та тилькы ий яка вид того дяка?..

Купыв бы краще пыва ,,Оболонь"

Побалував бы и выном шампансскым...

Прызнаюсь - тут и я встыг завыныть

Хотив дивчыну цым напоем панськым

Якось в свои  "хоромы" заманыть

Просыв я дивку гарну, сымпатычну-

Лыш на ялынци зьявляться вогни

Прыйты  ох, на вечерю романтычну

Вона  ж  на  жаль, видмовыла мени...

Так вплынула на мене та видмова

Що я швыденько выйняв папирця

И почалася праця розумова...

Ну, як тоби - моя поема ця?

      (Дали - про автора)



Стихи о любви ФутХитФанКом Таня13
                Про автора

Кожен дума про свое...

Про горилку - той,хто пье

Квочка  дума про курчат

Хлопци - бильше про дивчат

Танцюрысты - про танок

Я  ж - про лавровый  винок-

Щоб  носыть на голови

В ньому  ж запахы  жыви!..

Що  мени духы  ,,французки?"

Не зминыв його б я-дзуськы

Так, як роблять лыш,,лохы"

На заморськи запахы

Я  в крамныци був якось

Хлиба  взяв и ще чогось.

Тут дивчына забига

И з порога: ,,Ну й хуга!..

Сниг весною нафига?..

Ще й  горилка дорога..."

Дывыться в мий бик й пыта

У Танюхи дивка та

Каже:,,В тебе е ,,мивин?"

Мени ж вчулось, що ,,мий вин"

Каже дивка продавцю...

Погляд свий я в кралю цю

Впер тай думаю- Невже?

Чы всерьоз, чы то ,,ирже"

Мов кобыла в табуни?

Прыдывывся - вроди ни...

Хто ж вона е? Чы була?..

Та чы з нашого села?..

Чы у неи хто вже е?..

Чы не палыть? Чы не пье?..

Чы на голку не ,,сида?"

Вроди бачу, й не худа...

Не высока, не нызька-

До смаку мени така!

Ну, вона купля, купля...

Чую - в неи е маля...

Дали чую - е й друге...

Я  й  сказав соби: ,,Е-ге!

Хтось тут вже ,,попрацював"

Мало батько лупцював?..

Не слухняною росла?

И палыла, и пыла?..

Може ж вона - сырота?

Тож и доля не проста...

Все турботы, все турботы...

Буде мени менш роботы!

Нащо бильше диточок?

Постаравсь якыйсь  "бычок"

Чую - вона  замижня...

Думаю - и це фигня


Будем мырно жыть, убого

Й це ничого ще, ничого...

Дивка в мий бик як дыхне-

А вид неи спыртом тхне!..

Хай бы  спыртом - перегаром!..

Та таку не хочу й даром!!

Я ж не дурень и не псих...

Це ж ,,пидстылка" для усих!

Хто у неи не бував?

Хто ии не напував?

У такых  дивчат, мий друже,

Не закохуйся  й ты дуже

В жинци з запахом вына

Е хвороба... Й не одна!

Не з одным вона гуля

Ходыть - станом выхыля

Пье горилку, пье выно -

Робыть те, що ий дано

Выпье - знову добавля

Вже и слив не промовля-

,,Мекае" мов те теля

Плаче по тому петля

Хто  жинок цых полюбля

Бо напьетьсья - й ,,ой-ля-ля!"

,,Ой-ля-ля"все...Ах ты ж,  тля!

Сторонысь ии, втикай!

 Иншых нею теж лякай

Кажучы всим:,,Он пишла

Жинка, що спыртне пыла...

В жинци з запахом вына

Е хвороба - й не одна...

Не з одным вона ж гуля...

Ходыть, станом выхыля

Выпье- й знову добавля...

Вже и слив не промовля-

Мекае, мов те теля

Плаче по тому петля

Хто  жинок цых полюбля

Бо напьеться й ,,ой-ля-ля!"

,,Ой-ля-ля"все...Ах ты ж,  тля!"

Десь  в комусь сыдило Зло

Та по кругу вже пишло

Тее Зло не мае дна...

Й ,,нагороджуе" вона

Тым Злом - кого попадя-

,,Чмо", ,,бомжа" а то й вождя-

Зло оте передае

Тым, у кого гроши е

Треба ж гроши на ,,пропой"

Як пишла не ,,той тропой"

Ий  уже не ,,свитыть" Рай

Бо вона, як той курай

З кым захоче- з тым гуля-

Свою  душу звеселя!..

Пье горилку, пье выно-

Робыть те, що ий дано!..

Може, й краще що дано

Та пропыла те давно

Може, кращою  й була

Та все краще пропыла

Ни за понюх табаку

Ставшы на стезю слызьку

На ногах - не ковзану

И на ний нема выны

Бо вона ж не заставля-

Хто лыш  хоче - з тым гуля"

Ну, скупылась - тай пишла

Що  хотила - те й взяла

Потим - знову прыбига

Й бачу- вже комусь морга...

Думаю - чы не мени?..

Й знову вси думкы сумни

Позныкалы в мыть одну

Й все мое - знов на кону!

Я балакав - аж  охрып...

Раптом чую, двери - рып..."рып"

Входыть хлопець, з ным - маля...

Вин й маля не розмовля

Бачу - вин все зрозумив...

Як вин, думаю, зумив?

Чы чытае по очах?

Голируч чы на ,,мечах"

Здумае мене провчыть?..

Та, щось бачу, вин мовчыть...

Я забу и про мивин...

Мабуть, дума вин: ,,Це ж вин!

Ни жоны, ни диточок

Й зубы, мабуть, з палычок...

Й розуму, мабуть, нема

Й вин замижних не займа

Не ,,флиртуе "крадькома

Тилькы зводыть их з ума

Хоч и робыть це в тры дни


Не супернык вин мени!

Знають вси - вин не бува

З тымы, хто в день выпыва

Пляшку з горла в два ковтка...

Жиночка ж моя така!

Добре знаеться в выни

Не супернык вин мени!

Не цикавлять и блудныци...

Й вин прыходыть до крамныци

Як нична надвори тьма-

Як товару вже нема

Йде вин на крамнычный двир

Так, як на шапок розбир...

Це -колы в кинци гульни

Гости, радисно- хмильни

Роблять так, як я кажу-

Шапку визьме хтось чужу

(Я б так, думаю, не змиг)

На якии добрячый мих-

Чы з ондатры, чы з песця

Котра йому до лыця!

Й розмир - теж по голови

А захоче - визьме й дви!

По простому - украде-

Першый же додому  йде!

Хто ж останним поспиша-

Той не визьме ни шыша!..

Чы трыматыме в руках

Шапку ту, що вся в дирках

Й ,,лизе" шерсть  кругом на ний

И потертисть - в ний одний...

Ще й на згынах - на вуглах

Трищыны..Спасы, Аллах!

И Исусе теж спасы

Всих нас вид ции красы

Що усих нас так ляка .

Нащо шапка нам така!?

От вин йде в своим пальто

Щоб не ,,грабонув" нихто

До крамныци уночи

По продукты - по харчи

Й  ждуть його для прывитання

И Карына там, и Таня

Й та, кого вин ще не зна

А тому и обмына

Крадучысь иде вночи

До крамныци по харчи

В допотопному пальто-

Щоб не ,,грабонув" нихто

Як той ,,бомж" иде, чы, мо,

Як не ,,бомж", то як те ,,чмо"

В чоботах в однух й в одных-

В тых, що й весь  улиз бы в ных..

Збоку  розийшовся ,,шов"-

У посадци десь знайшов

От тепер и обува

Не розумна голова

Й грывеньку свою останню

Хвацько  жертвуе на Таню

Купыть  щось - ий каже:,,На"

А Карынку - обмына...

Хто ж ии не обмыне ?

Молоде ж воно, дурне

Не розумне ще дивча

Вин "його" й не помича


Не доросла дивка та

Хай вона ще пидроста!..

Пройде десйть лит - й  якраз

Дивка буде в самый раз!..

Щоб весильный був кортеж

Й  вин терпив пиввику теж-

Не палыв та ще й не пыв-

На кортеж той все копыв...

Гроши никуды дивать!..

Буде чым прогодувать!

Й пенсия- хоч и мала

Выстачыть, як для села

Бо в сели ж - свои харчи

Й економыть як вночи

На електрыци, води

Й дни проводыты в труди

В цыганок не ворожыть-

Можна якось ще прожыть!

Не супернык вин мени-

Бо не знаеться в выни

Знають вси - вин не бува

З тымы хто  в день выпыва

Пляшку з горла в два ковтка-

Жиночка ж моя така!..

Добре знаеться в выни!..

Не супернык вин мени...

Без жинок вин жыв рокамы

Не спилкуючысь з жинкамы

Жыв без тых  казковых  дыв-

Самому соби годыв

Бо жинкы ти - Любы, Алы

Як ошпарени втикалы

Протягом всых тых  рокив

Вид такых  чоловикив

Як от вин в моим сели

То й вид нього в тим чысли

Кати, Нади, Светы, Виты-

Ти, хто  встыг вже овдовиты

Й ти, кого це лыш  чека...

Доля  ж  у   мужчын  тяжка-

Служба в армии, вийна...

Хто там був- той добре зна

Як не легко на вийни...

Та и це не все  ще, ни!

Абы зныкло й зазихання

На предмет його кохання

В когось  иншого- вин мае

Всим довесты, що кохае-

Испыт не простый пройты

Й иншого перемогты...

И в любови першым крок

Мае вин зробыть, й мисток,

Що  нам даный  для  кохання

Подолаты без вагання

А любови той мисток

Не трымаеться кисток...

Як напруга в ньому е-

Выпье з нього той, хто пье

Нахылывшысь над струмком

Прывселюдно чы тайком...

В тим струмочку плив винок

Таемныцею  жинок...

Той, хто  выбрав з - помиж див

Й той  винок на себе вдив-

Прылучывсь  до дывных  дыв-

Й  вик соби не вкоротыв

Хто ж не встыг- той у биди

З посмишкою в бороди

Бачыть той винок в води

Через рокы молоди...

Хлопци- не без боротьбы

Прымиряють  на чубы...

Як по ных  вода тече!..

Шыею и на плече

И блыщыть пид сонцем те

Ихне тило молоде!

Як зрываються квиткы

Й  губляться як пелюсткы

Тых  винкив, що их сплелы...

Та було це ще колы?..

Та  - давно сплывла вода...

Цю вже - инша пидкыда

Хвылькамы в цьому струмку

Й течии  струмка  стримку

Не повернеш в ти часы

Як вин був взирцем красы..

Зараз - сыва борода

Й закинчылася вода

В тим струмку, де вин бував

Й  коныка де напував

Бачыв вин и ти винкы

Що пускалы их   дивкы...

Инши вже колысь винкы

Прунесуть  йому  жинкы

Як  його скинчыться строк...

Йдуть мужи ж  раниш  жинок

В путь, видому всим - оту

Що и я колысь пиду...

Що  никого не мыне...

Чы згадае хто  мене?..

Чы нихто не прокляне-

Це хвылюе лыш одне...

Чы  хоч   хто  небуть  згада?

Чы я  згыну без слида

Як в човни тим проплыву?..

Та жыву  я   ще, жыву!

Кати, Нади, Свету, Виты!

Тым, хто  встыг вже овдовиты

Й тым, любови  хто  чека,

Пропонуеться  рука!

Поцинуйте молодця

Що не мае й черевця

И не палыть, и не пье

Й вин такый, якый вин е!

Платтячок не надива

Й  гарни лыш  слова вжыва

Пыше вирши, ще й спива

Тож - розумна  й голова-

Пры  своим ище  уми...

Инше взнаете сами

Як зустринетеся з ным-

З чоловиком чаривным

Як до цього вже дийде...

Вирте - вин не пидведе!

Бо за стилькы тысяч  днив

Вин, мабуть, вже зголоднив

Все чекае, выгляда -

Де ж  та дивка молода

Що  прызначена  йому

По одежи й по уму?

Що поеднуеться з ным

Ще  й  характером одным

Й уподобання - одни,

Й мае мрии весняни

Без якых вин жыв рокамы

Не спилкуючысь з жинкамы

Жыв без тых   казковых  дыв-

Самому соби годыв...

Та тепер вин их  гука...

Каже: ,,Вам моя рука!..

Вам - для  тых  казковых  дыв...

Я  ии трудыв, трудыв...

Лоба нею тер все, тер...

Вам хай служыть видтепер!

Тож, як зийдемось  в цини,

,,Так!"скажу комусь, не ,,ни"

Та чы  зглянеться  яка?

Ця   ж  робота копитка...

Що не знае - пидкажу-

У  всьому  допоможу"

Думкы чужи  чытають  телепаты...

Хто  знае - думу думав вин яку?..

Та нащо тут влаштовувать  дебаты

Про ци думкы  у  вирши на лыстку?..

Яки думкы прынис вин из собою?

Чы, крим думок, прыпас немало й  слив?

В крамныцю  йшов, готуючысь  до бою

Мене ж  колы  побачыв - пожалив?..

В крамныци вин постояв тры  хвылыны

Все бильш  мовчав - так, слова тры  сказав...

А ниженькы  мои - немов из глыны...

Язык я свий "на вузлык завьязав"

Пругадую- чы не сказав що лышне?

Вона  ж  мени для  чого - отака?..

Жыття  ии теперишне й колышне

Як йде вид неи запах ,,первака?"

Выно шампанське й ты пыть  любыш дуже

И до смаку тоби картярська  гра

До цыгарок також ты не байдужа

Не доведе тебе це до добра...

,,Красуня це!"- про тебе кожен скаже...

Та як покласты  все те на вагы

То зовнишнисть твоя  не переваже

В души моий  любовнои  жагы

Любовнои жагы до тебе, люба

Хоч ты  и не була мени блызька...

Забула ты колышнього завклуба-

Художнього керивныка з БКа

Бо ты  выно  шампанське любыш  дуже

Картярська гра тоби теж до смаку

З недоликамы  ж  дружыть   хто, мий  друже,

Тому  нелегко буде на вику

В жытти ным кожен зможе понукаты

Вин - мов боксерська груша длй быття...

Та важко зараз друга видшукаты,

Щоб  вин одын був -  и  на все жыття!..

Тож , в пошуках  длй себе идеалу

Вчымося  мы на помылках своих

Надия мыловыдна, гарна й  Алла...

Та й ци не варти запытив моих!..

Выно  шампанське пыть   ты  любыш  дуже...

Картярська гра тоби теж  до смаку...

З недоликамы    ж   дружыть  хто, мий  друже,

Тому  нелегко быде на вику.

                П.С.

Я зачепыв сучасных тем немало

Пройшовшы зверху  вныз - вид ,,а" до ,,я"

Пробач  що мисця  мало так займало

В поеми про любов твое имья.