Сьогодні мене не врятує гаряча кава,
Потрібна вона лише в холод, а не в божевіллі.
І лине в завмерле серце мрія кульгава,
Шукає вона щось у чорному там вугіллі…
Велика діра там, де мала душа кохати.
Лиш вітер свистить там, де мали думки літать.
Піду позбираю квітки від п’янкої м’яти
І спробую ті дірки міцно залатать…
Пальці тремтять від поривів шаленого вітру.
Сніг надворі, а всередині пекло горить.
Сльози гарячі зі світлих очей я витру,
Більше не буду про мрії із ним говорить…
Стомлена тихо присіла на мертву кригу.
Жар у душі задуває холодна зима.
Знаю, що скоро птахи принесуть відлигу
В світ, де кохання чийогось уже нема…
(18.12.12)
Сегодня меня не спасет гарячий кофе...
© Copyright: Екатерина Горбань, 2012
Свидетельство о публикации №112121810161
Свидетельство о публикации №112121810161
Рецензии