Днiпро
Сожалею, но автор перевода на русский не сообщил, где он нашёл оригинал. Поэтому как это звучало вначале - не знаю.
Знов вереснева сивина
Дніпрові хвилі побілила.
Жовто-холодні береги
не зустрічають вже вітрила.
Туга за літом поглина
думки Славути престарого.
І згадує вночі земля
про шепіт вітру крижаного...
Чарівна повногруда осінь
Дніпру красу свою розкрила,
Лише для нього, для милого,
навколо кольори змінила
А сосни вкотре їй розкажуть,
що він лиш' Літу виглядає,
Що, незважаючи на просідь,
без Літи жити не бажає
Та невгамовна танцівниця
над водами крильми струсила,
Живого золота фатою
дніпрові пагорби накрила.
Закоханості не ховає
чаклунка золотаволиця
І сподівається, що скресне
старого парубійка криця.
Але холодною водою
спливає десь дніпрова сила.
Славути хвилі на порогах
питають стиха "Де ти, мила?"
...Дощами засумує осінь,
кохання вкотре вже не має.
Зима снігами злато скосить.
Дніпро до весни завмирає.
Свидетельство о публикации №112121700273
Эта ссылка на стихи о Днепре.
Если будет время и желание - посмотрите.
Если - нет... я пойму без обиды.
с ув.
Глафира-3 21.02.2013 21:24 Заявить о нарушении