Зима

У білій заметілі
Стоять дерева сині.
Вони немов молочні,
Косаті, непорочні.

Устами промовляють
До сніжної берізки:
«Ти, мов, дівча співоче
Блаженне, непорочне»

І струшує хтось іній,
А хтось на скрипці грає.
Морозне надвечір»я
Відгомін покриває.


Рецензии