Нелегко бУло підбирАти
До твОго сЕрденька ключі.
Душа ж сочилася крізь грати,
Закриті денно і вночі.
Була ж вона така зваблива
І загадкова водночас,
Що цікавинок справжня злива
Гламуром пестила дівча.
Ключ, той єдиний, підібрати
Сама б я точно не змогла,
Якби не дав ти потримати
В’язку ключів, букет тепла.
Мені булО цього лиш треба.
Ключі омріяні несу!
Лечу вже подумки до тебе,
Спиваю ніжності росу.
Душа лілеями розквітла,
І я не гайнувала час.
А поруч, мовби ангел світла,
Літав окрилений Пегас…
Ключі, звичайно, повернула.
Та, скуштувавши шоколад,
Не раз ще в серце зазирну я,
Бо залишився дублікат.
16.12.12р.
Ключi
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112121701424
Свидетельство о публикации №112121701424
Рецензии