Коли все ближче до кінця,
Цінуєш кожную хвилину...
Я вирвусь з темного кільця
І пташкою туди полину,
Де б'ють джерельнії ключі,
Верба купає довгі коси,
Де повний місяць уночі
Скрізь розсипа смарагди-роси.
Згасає день. Життя згаса...
Вже присмерк землю огортає.
До сліз хвилююча краса
Вже меркне ген за небокраєм...
Я наостанок по росі,
Де вітер повіва горішній,
Де вечір догоря в красі,
Ще пробіжусь, стара і грішна...
грудень, 2012
Востанне
© Copyright: Анна Корниенко, 2012
Свидетельство о публикации №112121608188
Свидетельство о публикации №112121608188
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.