1
Я метеликом летіла на вогонь,
ПИла жадібно нектар з твоїх долонь.
Ти обійми, як пелЮстки, розгортав
І на рУки, наче кришталеву, брав.
Пестив ніжностю та грів своЇм теплом
І від вітру затуляв міцнИм крилом.
Серед квітів, серед росянистих трав,
Ти невтомно, дуже гАряче, кохав.
П - в:
Тільки не розбивай
крихітного сердЕнька!
Загадковий твій рай,
ніби казка маленька,
Мов мереживо снів,
де б лишитись хотіла,
У вогні почуттів
до останку б горіла!
2
А любов неначе павутинна сіть,
ЛОвить тих, хто стримголов туди летить.
Щоб вдихнуть кохання справжнього ковток,
В невідомість я зробила певний крок.
Хоч не знаю, що мене чекає там,
Але вірю нашим пристрастним вустам.
Знов у полум'я метеликом лечУ,
Щоб напитися тобою досхочу...
( авторська пісня ) 16.12.2012р.
Павутинна сiть на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2012
Свидетельство о публикации №112121604550
Свидетельство о публикации №112121604550
Рецензии
Чудови рядки!!!
С теплышком души...
Виктория Павловская Викка 22.12.2012 16:10 • Заявить о нарушении
С теплышком души...
Виктория Павловская Викка 22.12.2012 16:10 • Заявить о нарушении
Дуже приємно, Віка, що Ви й український розумієте.
Дякую за відгук.
Щасти...
Любонька 24.12.2012 12:06 Заявить о нарушении
Дякую за відгук.
Щасти...
Любонька 24.12.2012 12:06 Заявить о нарушении