Пересп в Верон ки Тушново
– Та ні, я просто сум в душі ховаю…
– Не розлюбила? – Далі час пливе…
– Та ні, то просто ревнощі.
– Я знаю…
Ти не журися –– швидко повернусь…
Та не хвилюйся. НікудИ не дінусь…
А ти осуджуєш менЕ? Навіщо і чомусь?
– Не говори про це, я, певно, помилилась.
Ти, як хлопчина, часом був жорстоким
А я ж кохання зберігала для тебе.
Візьми його з собою. Та, допоки…
І хай Господь в дорозі збереже…
******************************************
Вероника Тушнова
Не охладела, нет,
скрываю грусть.
Не разлюбила,—
просто прячу ревность.
Не огорчайся,
скоро я вернусь.
Не беспокойся,
никуда не денусь.
Не осуждай меня,
не прекословь,
не спорь
в своем ребячестве
жестоком...
Я для тебя же
берегу любовь,
чтоб не изранил насмерть
ненароком.
Свидетельство о публикации №112121600416
З теплом ти повагою,
Богдана Синюк 16.12.2012 16:01 Заявить о нарушении