…Граються діти в незіграні ролі,
Прийняті в спадок від сірих батьків.
Мовби чужу проживаючи долю,
Гинуть в масовці розтрачених днів.
Вирватись з пута сердешні не в змозі –
Їхній бо прадід сценарій зачав!
Сім’я розхлюпав, як біг по дорозі, –
Збір урожаю нащадкам віддав.
От і збирають онукові діти,
Жнуть не своє і скирдують чуже.
Й гадки не мають, що далі робити –
Курка-життя не несе «фаберже»!
Про допомогу прохати не вміють,
Бо гонорові, мов яйця круті.
Так, як і пращури, в сірості скніють –
Переварились в каструлі-житті…
16.12.2012
Сiрi дiти
© Copyright: Александр Зубрий, 2012
Свидетельство о публикации №112121611434
Свидетельство о публикации №112121611434
Рецензии