Хата

Осиротiла хата, бiля верби.
Нема бабусi, дiда теж нема.
Журавель гойдає вiдро на жердi,
Колодязь дном на небо погляда.

Кам`яний погрiб оголив камiння,
Що вимив дощ сльозами давнини.
Бур`ян заполонив старе подвiр`я.
Порозлiталися дочки й сини.

Шовковиця приткнулась до вiконця,
Шовковим медом радує птахiв.
В води дощовий цебер ловить сонце.
А з боку лавка, дiд на нiй сидiв.
   14.12.2012г


Рецензии
Добрий вечир, Анатолію.Дозвольте справку-верба-вербИ, або-вЕрби-вЕрб.
Оосиротіла хата, там де верби-Криничка дном на небо погляда.Кам"яний і каміння бажанно розбавити(старенький погріб...)Шовковиця і мед шовковий Можливо-(Духмяним медом...)
В води важко читається-мож.-З води?
Перепрошую, а взагалі задумка хороша.

Село вже наше не впізнати,
не чути співів на ланах,
іржею плачуть білі хати,
вся зникла радість в бурьянах...
З повагою, та найкращими побажаннями.

Орехова Галина Григорьевна   15.02.2013 21:38     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.