А люди йдуть, і йдуть, і йдуть із цього світу –
Вже, мабуть, черги там збираються в раю.
Йдуть молоді, іще не скинувши і цвіту,
Не доспівавши кращу пісню тут свою.
Лиш тільки сонце вже навчились зустрічати,
Зуміли мудрості криницю віднайти
І зачерпнули, щоб синам своїм роздати,
А вже нема коли, вже спалені мости.
Закон законів є про наслідки й причину,
Не може бути просто випадком життя.
Ми діти Сонця – всі ми є одна родина,
В ній кожен є причина й наслідок буття.
Як ми живемо – нас оточують лиш стреси,
Собі подібних у байдужості товчем,
Наш стиль життя: насильство і брудні ексцеси
Стають щодня комусь безмовним палачем.
Хто я така? – пилинка Космосу, щоб вчити
Велику Сонячну родину як їй жить.
Закони Всесвіту – за все треба платити:
За кожне слово, кожний погляд, кожну мить!
Закони Всесвiту Закон причини i наслiдку
© Copyright: Елена Бондарь Бондаренко, 2012
Свидетельство о публикации №112121511317
Свидетельство о публикации №112121511317
Рецензии