Слова, що линуть

Нехай сопілка довго, довго грає, 
Мелодію чарівного кохання.       
А серце лиш любов`ю хай палає,   
Навік забувши про гірке страждання. 

У солов`Їному, весняному бору   
Тополю вітер ніжно колисає      
Співає пісню, проганяє геть журбу
Від його співу серце завмирає.      


Слова ,що линуть з шанобливої душі,    
Немов олива на глибокі рани               
І лине пісня ген на всі,на всі краї   
Любов така прекрасна і бажана.
               
   


Рецензии
Валя, с удовольствием прочитал стихотворение на рiднiй мовi. Спасибо за эмоции!

Радости и счастья Вам в наступающем!

Виктор Воскресенский   26.12.2012 01:17     Заявить о нарушении
Щиро вам дякую.
З повагою,Валя.

Левиа   26.12.2012 01:48   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.