Блискавицi серця XIV

1.

коло на колі
зморшки води
лагідний колір
вимер як дим
виміри краплі
храми роси
чорним лататтям
стягують синь
серденько голе
скинуто шал
падає й коле
з неба душа

2.

з відчаєм чайки
буря росла
хвиля-нагайка
мокра і зла
шхуну шмагала
спини вітрил
Бога замало
треба ще сил
з палуби змити
тіло щогли
брамсельний вітер
зняти із линв
трюми бубніли
в прі екіпаж
обриси мліли
рвав такелаж
шкот перебитий
фал фурканув
а на бушприті
клівер заснув

3.

губляться губи
лічать вали
тни морерубе
хвилю вали
в трюмі гуляє
бочка вина
я ж допиваю
бурю до дна
і пропиваю
на чім стою
Діво Святая
ще ж не в раю
ось він дев’ятий
лаври несе
щастя закляте
видих
і все

4.

янголи-чайки
вигнали вись
променю зграйки
хоч не дивись
море спокійне
море в мені
дихає вільно
днями на дні
все в цьому морі
стеньги і кіль
муть і прозорість
космос і сіль

14 Грудня 2012


Рецензии
отлично, Юра!

Татьяна Квашенко   14.12.2012 22:47     Заявить о нарушении
Дякую відчуття і співпереживання.
Міцно,
ЛЮ

Юрий Лазирко   15.12.2012 02:27   Заявить о нарушении