12х12 -2-

Щось відбувається. Щось відбувається. Хочеться заглянути в майбутнє. Але лячно. Дуже лячно. Сниво потоком щоночі, як серіал. Спиш, спиш, а відпочинку немає. А добре було би попрацювати котом. Он він, сердега, гріє мені ноги, розпускає альфа-хвилі.
Добре, погідно, легко.

Не читати новин. Не дивитися телевізора. Все наперед відомо. Цунамі, заколоти, економічна криза, транспортний колапс. Дід зґвалтував онуку, онук забив бабцю за пляшку горілки.
Латентні самогубці не витримують жахіття без кінця і вчиняють кінець жахіттю.

Галичина винесла з крамниць сірники, свічки, сіль та гречку. На Сході купують лише горілку. Новобагатьки з літа облаштовують бункери вартістю три тисячі євро за квадрат. Сприткарі, що їх будували, купили квитки на Мальдіви. Майя у всій красі. Грудень ліг на груди і не ворухне, мов кіт…

А я сиджу на широкому підвіконні. Слухаю Моцарта, потім Чайковського. Милуюся краєвидом. Снігом, якого такого давно не було. Уявляєш!? Оці мегатонни води лягли на землю пухнастим шаром, сніжинками,які не схожі одна на одну. Серед людей – купа двійників. Серед сніжинок – жодної…