грудневе
ніч у небі відбилась в цукрованих вікнах,
ще щось сталось… хтось чужий увімкнув сніг,
встановив нові правила, звички і ритми.
Повз левІв, мимо шопів і замкнених брам,
проковтнуте містом, ріже шипами авто
перший лід, за третім скрутом, мабуть, там
оселилась порожність, про яку не знає ніхто.
По дотичній до першого кола мовчань
недоторкана білість дороги до прощ,
Геометрія зимного спокою незізнань
камениць, ліхтарів і навзнак розстелених площ.
Свидетельство о публикации №112121110220