Сверблячка
У Вовка засвербіла голова.
Сверблячка – не пусті слова.
Побачив сірий, що в селі
Попід горою,
Баран у двері
Лупить головою.
Шепнув він Вовкові на вухо,
Як можна голову почухать,
А Вовк замислився на мить,
Думки не лізуть (голова свербить)
Набрав розгону…
Бац!!! В дубовий хлів,
Та тут же зразу й околів.
Сміялася Овечка молода:
- Що радість нам,
То Вовкові – біда.
…………………………….
Коли ти – Вовк,
То Барана не слухай,
Хоч скільки б він
Не бекав в сіре вухо…
І будуть цілі кістки лобові,
Життя …та й двері у хліві.
22.11.2010р.
© Copyright: Сергей Кононенко, 2012
Свидетельство о публикации №112121009848
Свидетельство о публикации №112121009848
Рецензии