ти завжди хотів стати як хтось
ніби-то хтось хоче бути схожим на тебе
порожніх слів як мух розвелось
а словам особливого змісту й не треба
мовчання завжди криком чути
надміру шумить за вітром крило
бажано тиснути сильно але ніяк не торкнути
облізло спадає ніч на вікно
осінь останній закритий портвейну пак
крок – трамплін – стрибок
і падаєш в зграю чужих собак
собака людині друг як дротам ток
бути схожим на когось це святе
кожен з нас креативна тінь
пом"яте скупе вар"єте
спи не спи прокидатись лінь
до весни не дійти ніяк
обіцяю від завтра почати хід
ламається вверх шлях-стезя
з перших кроків - чобітьми під лід
до весни
© Copyright: Ольга Жеглова, 2012
Свидетельство о публикации №112121009224
Свидетельство о публикации №112121009224
Рецензии