День постарiв...
Віддасть своє відміряне життя.
Він посивів од мудрості й утоми,
Йому нема в дитинство вороття.
Я з ним побуду, вслухаюся в тишу.
Хай він спокійно йде у небуття.
І ніч мене, як мама, заколише.
Вона в собі виношує дитя.
9-10.12.2012
Свидетельство о публикации №112121001194