Пелюстки
Любов збирає розболілим серцем,
Де вже забуті ніжності слова
І вкинуті як залишки в відерце.
Я повернувсь туди,де не болить,
Я повернувсь, де висохли вже сльози,
Де про кохання пісня не звучить
І відшуміли світанкові грози.
Я повернувсь.Навіщо я прийшов?
Що я шукаю в цім забутім полі?
Щось загубив,та так і не знайшов?
В руках тримаю пелюстки вже кволі.
Вони недавно квітами були
І серце мов жарина зігрівали,
Лишивши в пам'яті скупі сліди,
Там, де із них на серце сльози впали.
Я повернувсь, а може пелюстки
Ще оживуть і розцвітуть квітками,
Й на білий аркуш ляжуть ще рядки
Ті, що розгублені були роками.
Свидетельство о публикации №112120909820