Ледь-чутно зітхають сходи,
Риплять снігові мости.
Хтось ходить і страх наводить
При диханні темноти.
По той бік в вікні напроти -
Свічі золотий виток.
Це Ти...Я знаю достоту...
Живісінький,як ніхто.
Снігів білизну пречисту,
Листов"я багряний плав,
Дорогу твою тернисту
Всевишній мені послав.
Страхітні її вибої
Снігами не замело.
Нема нам розлук з судьбою,
Живуче шляхетне зло....
Ледь-чутно зітхають сходи
При диханні темноти,
Хтось ходить і страх наводить...
Та я не боюсь.
Як - Ти.
ЯК - ТИ...
© Copyright: Тамара Севернюк, 2012
Свидетельство о публикации №112120907092
Свидетельство о публикации №112120907092
Рецензии
