Я нічого мамі не скажу,
Сну її нічим не потривожу.
Край хреста тихенько посиджу,
Схилену поглажу огорожу,
Квітам в склянці принесу води
З річки, що внизу шумить завзято.
Ми колись приходили сюди
На купання, як на справжнє свято.
Хлопчаки приводили лошат,
Фуркали подячно старші коні...
І світилась мамина душа
Крізь тремтливі крапельки солоні,
Що не знати звідки і коли
Зринули і злинули у грози...
І мене сьогодні обпекли
Здогадом - про що були ті сльози...
Безгоміння. Тільки скрип воріт
За хрестом...За квітами німими...
Плинуть білі хмарки угорі
І солоні крапельки за ними...
Солон крапельки
© Copyright: Тамара Севернюк, 2012
Свидетельство о публикации №112120906923
Свидетельство о публикации №112120906923
Рецензии