Я ще не встигла написати про любов,
На неї часу нам чомусь не вистачало.
Ось мій вагон. Поїду. Будь здоров?!
Пробач мені, що я тебе не знала
Такого Рідного, сумного, - з тих світів,
Де нас немає – дивних, ненормальних.
Вже мені час. Чи ти б того хотів –
Не існувати, зникнути формально?
Чи ти давно у дзеркало вдивлявся?
В тебе втомлені мертві очі.
Я ще не бачила такими їх. Вдягайся,
Бо вже нам дощ про почуття дзюркоче.
Ти не сумуй. Мене по всьому світу
Дві сотні буде із такими же очима.
Передавай усім мої привіти.
Поїду. І ти їдь на відпочинок.
Вже досить суму… Ти згадай, як ми співали!
З тобою тепло… Від'їжджаємо. Бувай! –
І ледве слідом встиг він їй сказати:
– І ти про нас не забувай.
8 декабря 2012
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
Поiду
© Copyright: Оля Полушина, 2012
Свидетельство о публикации №112120906597
Свидетельство о публикации №112120906597
Рецензии