Бурхливе й присоромлене кохання
Не знаю... Та ж проснулася ізрання!..
Ти, наче в сонці, руку простягав мені,
І запалив застуджене кохання...
І матері легка хода,
І сонця промені - де те вже спання!..
Калини кетяги й... солоная вода...
Бурхливе й присоромлене кохання.
Свидетельство о публикации №112120901507