Бурхливе й присоромлене кохання

Щось віщував мені той сон чи ні -
Не знаю... Та ж проснулася ізрання!..
Ти, наче в сонці,  руку простягав мені,
І запалив застуджене кохання...

І матері легка хода,
І сонця промені - де те вже спання!..
Калини кетяги й... солоная вода...
Бурхливе й присоромлене кохання.


Рецензии