БЕЗ ВАС...
Побляклий день у чорне вгруз.
Та незабаром сніг лапатий
Укриє землю, мов обрус.
Але без Вас таки невтішно:
Пощезли з радістю дива.
Коли ж удвох - і пісні тісно,
І все весною ожива.
То ж буду ждати-виглядати
Лишень осонцену таку,
Щоб дні засяяли, як дати,
На Вашім і моїм віку.
7.ХІІ.2012
Свидетельство о публикации №112120804506
Дякую за нього!
Всього кращого!
Людмила Дзвонок 28.12.2012 00:56 Заявить о нарушении