" Неси мені санки, дідусь -
Сніжочок, пухкесенький, випав!
З високої гірки спущусь,
Він, сріблом, земельку усипав!
Як гарно, вкружки, подивись -
Засніжило все, наче, в казці!
Ще вчора, встеляв землю лист,
Сьогодні - у ковдрі пухнастій! "
Не вірив я внукові, всеж,
З цікавістю, глянув в віконце.
І дійсно - не видко і меж,
В городі все біле, до сонця!
На вітах дерев снігурі,
Стрічають зимову красуню.
Синички літають в дворі,
Слідочки по снігу малюють.
Зібрались швиденько і ми,
З Андрійком. І вийшли із хати.
Матуся хлопчини й собі,
Скоріше давай одягатись.
Ну й свято дарує вона -
Прекраснійшая королева.
Чарівна, білява зима,
В сріблястім вбранні, кришталевім!
Несподiванно, завiтала зима
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112120601199
Свидетельство о публикации №112120601199
Рецензии