О, как сладка неосторожность Из Марго Метелецкой

               
                http://www.stihi.ru/2012/12/05/4519
                /перевод с украинского/

Прости, мой друг: неосторожно,
Но сладко так…я полюбила.
Благодарить мне Бога можно
За это – бесконечно, милый!

За то, что у меня ты есть,
Чей голос я желаю слушать,
Я жизни воздаю за честь.
Печаль мне не терзает душу.

Но, жаль, зачатая любовь
Весь век, бедняжка, лишь в чулане.
Вся нежность ласки без оков -
Стихам на откуп, на закланье...

Как бусы на груди ношу
И  наши встречи, и разлуку.
Не умирай, тебя прошу,
Боль сладкая моя и мука.


Оригинал:

 Яка солодка необачність
 Тебе, мій любий, покохати!
 І я приношу Богу вдячність
 За право достеменно знати,

 Що ти у мене в світі є,
 Що можу голос твій почути –
 Моє світліша житіє
 І на душі немає смути.

 Але зачаяна  любов
 Вік, бідолашна, у зачині... –
 Вся ніжна ласка без оков
 У віршах схована віднині.

 Як згарду почеплю на груди
 І наші зустрічі, й прощання –
 Не помирай, не знай остуди
 Солодкий біль – моє кохання.