Та най це лиш малюночок, і майже не серйозний, — невже не знайдете підхоже щось... для себе???
ну, почалося... й знов днів нам не стачає!
дивися: рвуть весь рік, на ласії шматки...
один є день, що не для змін: захисникам в славний вінок;
та найм’якіший десь був день, – підзахисних жінок...
інакші, — різні! — дні, якими б ни були,
крадуть ув оцих двох, видавши за своє:
і чоловічі почуття до милого жіноцтва,
й зустрічні, ніжні на чуття, — вони ж не менші є?
а долучаймося вже ми, наскрізь днів (і ночей!):
життя — такого вимага, і стребує, що хоче;
та й душі наші розуму пророчать, і торочать:
часУ на це лиш стане!.. бо все інше — то дурне!
I мiтять днi, кому не лiнь... - Наводять тiнь??
© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2012
Свидетельство о публикации №112120508676
Свидетельство о публикации №112120508676
Рецензии
Багато чого життя вимага... та чи життя, себе спитаймо? чи торгаші рвуть наші дні.
А нам стачає. Бо, кожен день, чи ніч, минають сповнені коханням. Всі дні! тоді назвати можна їх -ЖИТТЯМ,
Дякую пане Юрію за чудовий філософський вірш, який знаходить відгук у душах.
Здоров'я Вам зичу та радості
З теплом і повагою,
Богдана Синюк 05.12.2012 21:23 • Заявить о нарушении
А нам стачає. Бо, кожен день, чи ніч, минають сповнені коханням. Всі дні! тоді назвати можна їх -ЖИТТЯМ,
Дякую пане Юрію за чудовий філософський вірш, який знаходить відгук у душах.
Здоров'я Вам зичу та радості
З теплом і повагою,
Богдана Синюк 05.12.2012 21:23 • Заявить о нарушении
також з теплом, повагою, і доброзичо, - дякую (хоч була сама балачка);
то й продовжу вітати з життям! (і щоб ми його поменше розчаровували собою!)
Зозуля Юрий Павлович 05.12.2012 23:20 Заявить о нарушении
то й продовжу вітати з життям! (і щоб ми його поменше розчаровували собою!)
Зозуля Юрий Павлович 05.12.2012 23:20 Заявить о нарушении