Монолог божевiльного
У кожного у мозку-свій тарган.
Відкрию вам один страшний секрет-
Я хочу вічність взяти на таран!
Неголений,в очах застигла лють.
Мій звичний одяг-то сорочка гамівна.
Глузують завжди й воду в рота ллють-
Оті профани-я ж хотів вина!
Які ці вогники яскраві та мінливі!
Немов зірки у темряві нічній!
Хто раз спостерігав зіркову зливу-
Тому і натиск кпинів не страшний!
Діагноз мій- на кілька кілограм,
У сейфі під замком,в лікарськім кабінеті.
Я сьомий рік мовчу як партизан-
І не відкрию лікарям своїх секретів...
2009
Свидетельство о публикации №112120505219