Жіноча доля... Вічна тема,
І це питання аж бринить,
Бо ж в сірих буднях вся проблема,
І щастя вже не відродить.
Для щастя треба зовсім мало,
Це необхідно лиш відчуть,
Як хліба смак з шматочком сала,
Ви зрозумійте жінки суть.
Бувають, мов диявол люті,
А то прозорі, мов блакить,
Тепло і ніжність вже забуті,
У серці болю не спинить.
Невже це так не зрозуміло?
Кого тут варто сповідать?
Чоловіків, які не вміли
Увагу і любов їм дать.
І протиріччя серце крає,
Як бути далі, що робить?
Адже Надія теж вмирає,
Але без неї не прожить.
1995
Жiноча доля
© Copyright: Лю Нели, 2012
Свидетельство о публикации №112120503316
Свидетельство о публикации №112120503316
Рецензии
Ліна Костенко – отака дорогоцінна українська скрипка. Журлива, іронічна, реалістична, романтична, натхненна... Нота змінюється нотою, подиху вже не вистачає, а музика звучить. Ти вже все зрозумів про свій час, про свою країну, про свій народ, ти можеш сказати йому все – тільки тебе не чують, але ти все одно граєш, бо цих людей може врятувати тільки твоя музика... Звісно, бувають і інші поети. З ними неймовірно цікаво спілкуватися, все їхнє життя – зміна облич і способів існування. Ось тільки читати їх нецікаво. Після них залишаються хіба що меморіальні дошки і непрочитані сторінки. Після справжніх поетів залишаються рядки у пам’яті і те відчуття легкості і щастя, яке можуть дати лише справжнє мистецтво, справжнє кохання, справжній біль. Треба просто вміти грати. Коли ти вмієш, ти забуваєш про ордени і відзнаки, про церемонії і мітинги, про портрети і газети. Ти просто граєш, музика звучить.
Миклош Форма 19.03.2016 20:57 • Заявить о нарушении
Миклош Форма 19.03.2016 20:57 • Заявить о нарушении
Щиро дякую!!! Ви мене мотивуєте ! Треба грати, дійсно треба грати, моя гітара вже засумувала і піснею серденько зігрівати, давненько щось уже я не співала.
Лю Нели 20.03.2016 02:16 Заявить о нарушении
Лю Нели 20.03.2016 02:16 Заявить о нарушении