Минають дні, минають ночі,
А серце сковує печаль.
Як пригадаю тії очі,
Так запанує в серці жаль.
Я хочу знати і не знати,
Хто увійшов у його сни:
В собі надію ту плекати
Не маю більше я снаги.
Але вона жива понині,
І проти волі всі думки,
У тихій пустощі неспинні,
До нього мчать. Біда біді…
Як пригадаю тії очі,
Нікому в світі не скажу…
А знають тільки сиві ночі,
Чий образ в серці я ношу.
Ночь
© Copyright: Анна Таряник, 2012
Свидетельство о публикации №112120401430
Свидетельство о публикации №112120401430
Рецензии