Загадку милу у тобі
Мені вовік не розгадати.
Ловлю в закушеній губі,
В очах, що сяють, як блавати.
І в усміху, що знов зове,
І у брові, що стала луком...
У ній - і небо грозове,
І запашні веселі луки.
Непередбачувана? Так!
Розкішна, ніжна і... примхлива
З твоєї вроди вироста
Щасливо.
4.ХІІ.2012
Загадка
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112120411220
Свидетельство о публикации №112120411220
Рецензии
