Чужа в йна Афган стан

Чому,  дітей  наших  забрали?
За  що,  в  чужу  війну  втягли.
З  призову  в  бойню  ту  загнали.
Як  ви  посміли?  Як  могли?

Чужа  війна,  чужа  країна.
Залиті  кров’ю  ордени.
Осиротілая  родина.
До  Бога,  звернені  мольби.

За  що?  Я  вас  питаю  нині.
Дарма,  що  вже  пройшли  роки.
Дітей  вернули  в  домовині.   
Як  ви  посміли?  Як  могли?

Вже  не  розрадить,  материне  горе.
Не  висушить,  пролитих  сліз.
Застигла  кров,  в  скелястих  горах.
Та  пам’ятний  посмертний,  обеліск.

Усі  хто  вижив  в  страшнім  бої.
Хто  вистояв,  у  тій  війні.
Для  нас  Ви,  істині  герої,
як  ті,  що  спочивають  у  землі.

Простіть  за  ранню  сивину,
за  молодість,  утоплену  в  крові;.
Простіть  же  їм,  страшну  війну,
та  друзів,  що  вернулися  в  труні.

Простіть,  як  зможете  простити,
хай  Бог  їм  буде  за  суддю.
Простіть,  та  поспішайте  жити,
бо  ці;ну  знаєте,  свому  життю…