***

 Сусідці бабі Свєті

"... Голодаю... не против кого-то, а просто - кушать очень хочется»
- фрагмент з кіно «Небеса обітовані»

Присіла трохи – сил немає... голодую.
Так само, як і Волкова - з кіно,
Бо й я "не проти когось" - не бастую,
А просто - "кушать хочется"... й давно.
                Вік відробила, в старості – бідую.

А як мені тепер, скажіть, прожити?
Робить негодна - важко вже й ходить...
Хоч діти й є, та у дітей кредити,
Які вони не в змозі поплатить -
                Тих олігархів треба ж чимсь кормити.

Що ж мої пенсії?! Десь більшу половину
Сплатила комунальній кабалі,
бо не сама я числюсь - с сином,
що відробляє банківські борги.
                Отож субсидії держава мі не винна.

Оце була учора в магазині -
То краще б не заходила туди -
Лежать всілякі їства на вітрині,
Та добре, що затиснені у склі -
             До них причеплені такі скажені... ціни.

На сир дивилася... взяла буханець хліба,
Очима напилася молока...
Онучкам по цукерочці купила -
Бо чим згадає бабцю дітвора?
              Нехай свого іще пом'януть діда.

Ось чийсь синок, бо мчить, як те торнадо -
Не бачить ні калюжі, ні мене -
а, може - то відлуння від бровади,
що я за нею йшла, немов коша сліпе.
              Згаса надія. В серці біль та зрада...

квітень 2011г.