Краю мій рідний
Краю мій рідний, багатий, просторий.
Не знать тобі щастя, напевно ніколи.
Як з льону сорочку, вожді роздирають,
дітей твоїх в найми, по світу пускають.
Вже й злидні пустошать, вкраїнське село,
та владі байдуже, до цього давно.
Все стрімко неначе, в безодню летить,
не знаю, як дальше в країні цій жить.
Краю мій рідний, багатий та голий,
нема в тебе щастя, нема в тебе долі...
***
© Copyright: Виктория Мотрунич 2, 2012
Свидетельство о публикации №112120303841
Свидетельство о публикации №112120303841
Рецензии