Як ти зм нилась Укра но

Як  ти  змінилась  Україно,  тебе  вже    не  впізнати…
А  де  ліси  зелені?  Чисті  ріки?  Гаї  вишневі,  коло  хати?

Чому  так  тихо?  Не  чути  соловейка    брата?
Людей  нікого  в  полі  не  видати.

Агов,  де  ж  ви  люди?  Поля  немов  заснули,  вже  давно.
Агов,  хто  є  живий?  Пусті  хати…Пусте  цілісіньке  село…

Очам  не  вірю,  бути    так  не  може!
Може  у  мандрах  всі,чи  на  війні?  Не  доведи  нас  Боже…

«Та  ні,  усі    в  містах…Ніхто  не  хоче,  в  полі  гарувати.
Народ  Тарасе,  вже  не  той,  всі  тільки  й  вміють  торгувати.

Забули  все  вже  про  село,як  хліб  пекти,вже  мало  хто  згадає.
Як  шанувати  матір,батька,  Бога,  дітей  ніхто  вже  не  повчає...»

Ну  що  ж  ви  так,  мої  рідненькі?
Тай  відцурались  своєї  Неньки?

Вона  знедолена,  розп’ята  та  свята!
Благословенна  українська  я    Земля…

«Так  Тарасе,  знедолена  й  свята  наша  Земля.
Не  той  народ  вже  нині  та  й  Україна,  вже  не  та…»