Це... лише кохання
І твоїх слів у шепотінні ночі....
Я пам'ятаю все, і все ж боюсь
Зустрітись поглядом, побачить твої очі...
Боюсь, щоб не втопитись в них,
Щоб не загинуть від нестримного зітхання...
Чому ти змовк? Чому раптово стих?...
Це лиш кохання, любий мій, це лише кохання...
Мені бракує твоїх теплих рук
І твоїх поглядів нестримано-гарячих...
Останній порух твій і мій останній звук -
Мов вперше все і мов востаннє наче...
Мені бракує твоїх ніжних слів.
Тебе бракує звечора й до рання...
Де б ти не був і з ким не жив -
Це все ж кохання, любий мій! І це... лише кохання.
Свидетельство о публикации №112120301732
Любомир Купалин 10.12.2012 02:55 Заявить о нарушении