Свидомо-незалежне
Розпався – аж легше стало!
Й пішли ми в майбутнє, друзі,
Узявши Тризуб і Сало!
Чверть віку торік Свободи,
Залишилось за плечима,
Ми йдем… і не дійдем згоди,
У чім наших бід причина?
Та ж це хіба так важливо?
Коли розуміє кожен -
В Союзі жилось жахливо!
Боронь від такого, Боже!
Помру, мене Бог спитає:
- Скажи мені, українцю,
Залежності в вас немає?
- Нема! Наливай по вінця!
Ми сядемо з Ним на хмари,
За Неньку хильнем по склянці,
Амброзії та Нектару,
(з них, кажуть, не сушить вранці).
А потім затягнем пісню,
на Нашій, на Рідній мові!
Від гордості зараз трісну!
Які ж ми, хохли чудові!
Свидетельство о публикации №112120301339