Богдана Синюк-Хват Как костёр

Як багаття, що спалахує у грудях,
Полум'я зметнулось угорі.
РУдим блиском освітив світанок,
Й раптом згас при відблиску зорі.

Так в душі затеплилось кохання,
Й піднялось із серця глибини…
Якби не слова твої останні,
Що студили холодом зими…

*******************************

Как костёр, что вспыхнул изнутри,
Пламенем взметнулся в вышину,
Рыжим блеском озарил рассвет,
Вдруг угас при отблеске зари

Так в душе любовь вдруг ожила
Поднялась с сердечной глубины
Если б только не твои слова…
Окатили холодом зимы


Рецензии
Дуже цікаво звучить.
Мені сподобалося

Здоров'я Вам Георгію і радості

З теплом та повагою

Богдана Синюк   01.12.2012 21:49     Заявить о нарушении
Щиро дякую, Богдана! Буду й далі старатися.Всього доброго Вам!
З повагою,Георгій.

Георгий Олегович Хват   01.12.2012 22:39   Заявить о нарушении