В спокусах осені.
В спокусах осені серденько моє тане
І погляд тягнеться за обрій, - в далечінь...
А там червоне сонце в білих плямах
Неначе падає у синю величинь...
Там осінь ще розгулює навколо
Та тішиться, що фарби розвела,-
Добавила рожевого до жовтого,-
І суміш цю на клени розлила...
А вітер вже зриває листя з гілля,-
Кружляє за віконний листопад...
Чому ж серденько тягнеться у вирій,
Куди на зиму журавлі летять?
укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2012
Свидетельство о публикации №112120100350
Свидетельство о публикации №112120100350
Рецензии