Надвечiр я

Зарема Петрунько
Надвечір’я, ти раптом прийшло, я тебе не чекала.
А спочатку здавався безмежним ранковий розмай.
День прийшов, день новий, я його залюбки зустрічала,
Кожну хвильку його, як могла, берегла, прикрашала,
Не зважала, що сонце котилось все нижче, за край.

Надвечір’я, твій термін не варто тепер рахувати,
Варто жити, вбираючи промені вічних зірок,
Пити трунок вечірній із вітру, троянди та м’яти…
Сонця обрій торкнувся. Минулого не наздогнати.
Ось і вечір.  А ніч недалеко , всього лиш за крок.


© Copyright: Зарема Петрунько, 2012
Свидетельство о публикации №112120111121
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зарема Петрунько
Рецензии
Написать рецензию
логічна і класна кінцівка
дякую за вірша
http://www.stihi.ru/2012/08/24/1069

Роман Новико   25.12.2012 17:42   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, Романе, за прочитання та відгук, дуже приємно.

Зарема Петрунько   26.12.2012 02:09   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Зарема Петрунько